ЗВОРУШЛИВЕ ЗВУЧАННЯ. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ ПРИСПАЛО ПРОСО ПРОСЕНЯ

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, пройматися почуттями; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до поезії.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над скоромовкою

Цап забрів у двір рогатий –

Цуценя втекло до хати.

Цілу ніч йому не спалось –

Цапа цуценя боялось.

2. Гра “Утвори слово”

– У поданих словах замість першої риски уявляйте букву е, а замість другої – букву а та читайте.

Уперше читайте повільно, вдруге – швидше, втретє – дуже швидко.

Т-м-

В-н-

Сп-к-

Г-н-

Тв-рд-

Р-дьк-

Сц-н-

В-рб-

З-бр-

Д-сн-

В-сн-

Р-бр-

П-н-л

М-д-ль

М-т-л

Т – – тр

Ф-рм-

С-стр-

Ст-жк-

М-ж-

Г-кт-р

Кр-йд-

П-к-р

-кр-н

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра “У художньому музеї”

Учні презентують свої малюнки, розповідають про персонажа, якого зобразили.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

– Відгадайте загадку.

– Довгі вуха, куций хвіст,

Невеличкий сам на зріст.

На городі побував –

Нам капусту попсував. (Заєць)

– Що ви знаєте про зайчика? Як називають дитинчат зайця?

Цікаво знати!

Новонароджених зайченят зайчиха годує і залишає самих на три-чотири доби. Зайченята тремтять: м’язи працюють, виділяючи тепло.

Чому зайченят не відчуває жодний звір?

На тілі зайченят немає потових залоз. Вони знаходяться на підошвах лап, а лапки зайченятка підтискають під себе.

– Сьогодні ми прочитаємо вірш Миколи Вінграновського, який він присвятив цьому милому звіряткові.

Фізкультхвилинка

V. СПРИЙНЯТТЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Опрацювання вірша Миколи Вінграновського “Приспало просо просеня” (с. 126)

1) Читання вірша учнями в парі одне одному.

– Чи сподобався вам вірш? Який він за настроєм?

– Як треба читати вірш: голосно чи тихо? Чому?

2) Виразне читання вірша учнями вголос.

3) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

– Хто розмовляє із зайченям? (Просо – злакова рослина, з зерен якої одержують пшоно.)

– Що просо розповіло зайчикові?

– Знайдіть у вірші слова, які звучать ніжно, лагідно.

– Як авторові вдалося надати їм пестливого забарвлення?

– Знайдіть у вірші уособлення.

– Прочитайте рядки, у яких описано сон зайчика.

– Що надає цьому опису зворушливого звучання?

2. Робота за ілюстрацією

– Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.

– Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?

– Що зобразив художник на картині? Що він намалював у центрі картини? Удалині?

– Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?

– Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.

3. Гра “Добери рими”

Просеня… (зайченя);

Просо… (косо);

Спи… (снопи);

Око… (високо);

Вовк… (намок);

Укрився… (завовчився);

Горби… (води);

Пустка… (капуста);

Ти… (рости);

Лапку… (зайченятко).

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

– Чи сподобався вам урок?

– Який настрій панував на сьогоднішньому уроці?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати вірш.


ЗВОРУШЛИВЕ ЗВУЧАННЯ. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ ПРИСПАЛО ПРОСО ПРОСЕНЯ