Зоря галицькая яко альбум на год 1860

“Зоря галицькая яко альбум на год 1860” – “перший галицький літературний альманах на велику скалю” (І. Франко), виданий 1860 у Львові Б. Дідицьким з активною допомогою Я. Головацького і О. Духновича. Альманах об’єднав літературні сили Галичини і Закарпаття, представників різних політичних і стильових орієнтацій старшого і молодшого поколінь. У белетристичних відділах (“Поезія”, “Повісті”) заслуговували на увагу передрук кількох віршів М. Шашкевича українською і польською мовами, деякі твори М. Устияновича (“Смерть князя Романа…”, “Рекрутка”, “Безіменний”), А. Павловича (“Песнь подкарпатского русина”), Б. Дідицького (“Буй-Тур Всеволод”), О. Духновича (“Песнь земледельца”, “Что бывало, есть и ныне”), І. Гушалевича (“Сон князя Льва”, “Любов родинной землі”), Ф. Заревича (“Руський борець”, “Материна рада”), А. Бучинського (“Гусляр”), В. Шашкевича (“Думка”, “До звіздки мого роду”) та кількох поетес – К. Попель, Л. Головацької, М. Дідицької, К. Алексевич. Значний інтерес становили фольклорні й етнографічні матеріали – стаття О. Торонського “Русини-лемки” з численними записами народних пісень, підбірки гаївок І. Гальки, “Казка про двох братів, багатого і бідного” К. Попель, історико-етнографічні статті про стародавній Галич, Станіслав, Самбір тощо. Наукову цінність мають багата фактичним матеріалом розвідка Я. Головацького “Начало и действование Ставропигийского братства в Львове” та “Вспоминки о Маркияне Шашкевиче” Б. Дідицького. Чимало місця відводилося статтям з церковнообрядових справ, життя князівської минувшини тощо.


Зоря галицькая яко альбум на год 1860