ЗИМОВА НІЧ – БОРИС ПАСТЕРНАК

Мело, мело по всей земле

Во все пределы.

Свеча горела на столе,

Свеча горела.

Как летом роем мошкара

Летит на пламя,

Слетались хлопья со двора

К оконной раме.

Метель лепила на стекле

Кружки и стрелы.

Свеча горела на столе,

Свеча горела.

На озаренный потолок

Ложились тени,

Скрещенья рук, скрещенья ног,

Судьбы скрещенья.

И падали два башмачка

Со стуком на пол,

И воск слезами с ночника

На платье канал.

И все терялось в снежной мгле,

Седой и белой.

Свеча горела на столе,

Свеча горела.

На свечку дуло из угла,

И жар соблазна

Вздымал, как ангел, два крыла

Крестообразно.

Мело весь месяц в феврале,

И то и дело

Свеча горела на столе,

Свеча горела.

1946

Мело, мело по всій землі,

Мело, сніжило.

Свіча горіла на столі,

Свіча горіла.

Злітався сніг і вирував

Перед шибками,

Так влітку на вогонь мошва

Летить роями.

Ліпила віхола на склі

Кружки і стріли.

Свіча горіла на столі,

Свіча горіла.

І протяг тіні хилитав,

І мимоволі

Схрестились руки і уста,

Схрестились долі.

І черевички з ніг самі

Упали м’яко.

І віск із пічника слізьми

На плаття капав.

Все поглинала на землі

Хуртеча біла.

Свіча горіла на столі,

Свіча горіла.

На свічку дихала імла,

Й спокуси сила

Хрестоподібно підняла,

Як ангел, крила.

І доки хуга по землі

Мела, сніжила,

Свіча горіла на столі,

Свіча горіла.


ЗИМОВА НІЧ – БОРИС ПАСТЕРНАК