З потоку життя

“З потоку життя” – літературно-художній альманах, упорядкований М. Коцюбинським та М. Чернявським. Вийшов 1905 в Херсоні. М. Коцюбинський у листі до Панаса Мирного від І0 лютого 1903 писав про задум упорядників: “Маємо на меті видати літературний збірник (поезії, новели, повісті, драматичні твори), в якому хотілось би помістити нові, ніде не друковані твори переважно із життя сучасної інтелігенції, а також на теми соціальні, психологічні, історичні і ін.”. З нагоди підготовки рукопису до друку журнал “ЛНВ” опублікував статтю “Новий український альманах” (1903) разом із вищезгаданим листом М. Коцюбинського. На заклик упорядників відгукнулося чимало відомих письменників, які подали для публікації свої твори: І. Франко (“Стріли”), Леся Українка (“Було се за часів святої Германдади”), М. Вороний, Б. Грінченко (поезії), Панас Мирний (переклади з Г. Гейне), І. Нечуй-Левицький (“Гастролі”), Ольга Кобилянська (“Ідеї”) та ін. Поставлену мету – “дати імпульс нашим письменникам оброблювати теми з життя інших верств суспільності, але й видати нові не друковані праці” – редакція певною мірою осягнула. Видання розширювало тематичні обрії української літератури, поглиблювало новаторські тенденції її розвитку. М. Коцюбинський виступив у альманасі з поезіями в прозі “З глибини”, М. Чернявський опублікував низку лірично-психологічних малюнків (“Низова течія”, “Легенда сокола”). Альманах цілий рік “опробувала” царська цензура, яка “тяжко покалічила його” (М. Коцюбинський); багато творів заборонили друкувати (новелу І. Липи “До п’ятого коліна”, оповідання М. Левицького “Пенсія”, Лесі Українки “Одне слово”, деякі вірші М. Старицького та ін.). Хоч альманах після втручання цензури вийшов збіднений, він все ж свідчив про художній поступ української літератури.


З потоку життя