Я знаю в праосені пору… – Федір ТЮТЧЕВ

“Я знаю в праосені пору…” Я знаю в праосені пору, Таку коротку і ясну Повітря чисте, день прозорий, І вечір зве в далечину. Де серп гуляв і падало колосся, Усюди простір, пусто на стерні. Лиш павутиння, мов тонке волосся, Блищить на марній борозні. Не чути птиць, повітря захололо, Далеко ще до перших сніжних хуртовин, Блакить прозора й тепла ллється з височин На стомлене і тихе поле. Переклад Ю. Клена



Я знаю в праосені пору… – Федір ТЮТЧЕВ