ХОДІМО В ПОЛЕ, СИНУ (Степан Жупанин)

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; поглиблювати та розширювати образні уявлення, що виникають в учнів під час читання поезії; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати бережливе ставлення до хліба, повагу до праці хлібороба.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над скоромовкою

Гра “Дощик”

На машині у гараж

Заїзджає батько наш.

Для машини це як дім,

Тепло й затишно у нім.

2. Артикуляційна розминка

– “Лопаточка”.

Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати протягом 10-15 с.

– “Неслухняний язичок”.

Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти “пя-пя-пя”.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра “Хто краще?”

Конкурс на краще виразне читання вірша Івана Драча “Етюд про хліб”.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Ми живемо в Україні, де в степу із краю в край

На добро усій країні визріває урожай.

Де пшениця достигає колосиста, золота,

Де, неначе море, грають і шумлять густі жита.

Усе прекрасне на Землі бере початок з колоска,

Що променіє на стеблі, немов душа трудівника.

– Хліб! Яке щире і тепле почуття поваги викликає це слово у серці кожної людини! Сьогодні ми продовжимо розмову про те, який шлях долає хліб із поля до столу.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Гра “Передбачення”

– Прочитайте заголовок з відповідною інтонацією.

“Ходімо в поле, сину”.

“Ходімо в поле, сину”!

– Як ви вважаєте, про що йтиметься у вірші, який має такий заголовок?

2. Словникова робота

Читання тлумачень слів: вруни, леліяти, гожий, сльота у підручнику (с 61).

3. Виразне читання вірша вчителем (с. 61)

– Чи справдилися ваші передбачення?

– Які почуття викликав у вас вірш?

– Які картини ви уявляли, слухаючи його?

4. Фізкультхвилинка

5. Робота в парах

Підготовка до виразного читання вірша

– У якому темпі, з якою інтонацією і силою голосу будете читати вірш?

– Які слова виділите голосом під час читання?

6. Виразне читання вірша учнями

7. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання

– Куди батько запрошує сина?

– Що він хоче показати синові навесні?

– Що поет говорить про землю?

– Як вона допомагає хлібові вирости?

– Які почуття автора передають слова “…краси такої ти не бачив досі”?

– До чого поет закликає сина?

– Яка тема цього вірша?

– Чого прагне батько?

8. Гра “Добери риму”

В рунах – … (юна). Сльоту – … (поту).

Колоссі – … (досі). На землі – … (на столі).

9. Гра “Диктор телебачення”

Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.

10. Робота за ілюстрацією

– Розгляньте ілюстрацію до вірша.

– Що художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав?

– Який настрій вони створюють? Як передають характер твору?

– Які рядки твору проілюстрував художник?

– Які відчуття викликає ілюстрація?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

– Бережіть хліб, поважайте працю людей. Не викидайте його. І пам’ятайте, що хліб – усьому голова.

Їж друже хліб, і не кидай додолу,

А підніми, коли не там лежить,

А коли сідаєш, друже, ти до столу,

То пам’ятай, що хліб – то означає жить.

Шануймо хліб насущний наш, людино,

І в нинішній, і у прийдешній день,

Щоб з колоска не випала зернина,

Нехай зі столу й крихта не впаде.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ


ХОДІМО В ПОЛЕ, СИНУ (Степан Жупанин)