Враження у творчому процесі письменника

Враження у творчому процесі письменника – чуттєва основа, на яку спирається художньо-образне мислення митця. В. – відчуття і сприймання людини, які виникають у неї в процесі безпосереднього контакту з дійсністю і супроводжуються емоційним збудженням. В. живлять уявлення і творчу уяву письменника, забезпечують конкретно-чуттєву пластичність образів. Функції В. у виникненні художнього твору, передачі читачам естетичної ідеї-пафосу І. Франко пояснював так: “Поетичний твір я називаю ідейним тоді, коли в його основі лежить якийсь образ, факт, враження, чуття автора”. У творчому процесі відбувається актуалізація чуттєвих вражень, які виникли раніше і перейшли у сферу підсвідомого. Б.-І. Антонич відтворював цей процес у вірші “Елегія про співучі двері”: “Співучі двері, сивий явір, / старий мальований поріг. / Так залишилися в уяві / місця дитячих днів” моїх, / так доховала пам’ять хлопця / затьмарені вже образи, / такий обмежений став обсяг / тієї пісні, що дрижить, / яка зворушенням хвилює, / та все ж без зайвої сльози / пейзажі споминів малює. /І хочу знову пережить / хлоп’ячі радощі та бурі. / Швидкий струмує в жилах кров, / і сяють щастям очі хмурі, / в долоні легшає перо”. Передача письменником В. персонажів, оповідача не тільки змальовує об’єкт сприйняття, а й є засобом вираження їх точки зору, світовідчуття, оцінок. Відтворення В. у художньому творі вказує на недосконалість терміна “відображення” для характеристики суті творчості, адже митець не стільки відображає, пізнає об’єктивний світ, скільки відтворює (навіть моделює) чиєсь естетичне освоєння світу, переломлюючи об’єктивну дійсність через внутрішній світ суб’єкта. Пор.: “Жінка стояла мовчки, наче чужа в цій черзі, де, здавалось, всі знають всіх. Вона не вступала ні в які балачки, але й до неї ніхто не звертався з питаннями. Слава не могла опертися враженню, що в цій жінці є щось незвичайне. їй навіть здалося, що від жінки пахне якимись особливими парфумами – з тонким і гіркуватим запахом. Вмовляла себе, що цього не може бути, що повітря в магазині було дещо задушливе, щедро насичене запахом продуктів, які тут продавалися, більш за все маринованих оселедців, то де ж би тут пробитись парфумам” (Галина Гордасевич “Прощання з Ізольдою”). Це – сприйняття людей у черзі журналісткою, яка була “тверезою дитиною свого тверезого двадцятого віку, звикла находити всьому логічне пояснення і не вірила, що між людьми можуть виникати якісь стосунки, не підвладні законам логіки”. Не вірила, але невдовзі переконалася, що перші враження, інтуїтивне осяяння здатні керувати діями людини інколи сильніше від світоглядних засад. Це – сфера і предмет художнього “дослідження”. Багатство вражень, особлива увага до їх переливів навіть за рахунок відтворення чіткості предметного світу лежать в основі імпресіонізму.


Враження у творчому процесі письменника