В серці і сльози і біль – ПОЛЬ ВЕРЛЕН

В серці і сльози і біль,-

Небо над городом плаче.

Що це за туга? Відкіль

Цей невгамований біль?

Мжиці зажурені звуки

І на землі, й по дахах!

В серце, що в’яне від скуки,

Ллються зажурені звуки.

Сльози і біль без причин

В серці, якому байдуже…

Тут ані зрад, ні провин:

Туга моя без причин.

Чи не найбільше це горе –

Навіть не знати, чому

В серце несміливе,

Хворе люте закралося горе?



В серці і сльози і біль – ПОЛЬ ВЕРЛЕН