ТРИ ЛЕДАРІ – Грімм Якоб і Вільгельм

ТРИ ЛЕДАРІ

Німецька народна казка

Жодного короля було три сини, яких він однаково любив, і тому не знав, кому з них після своєї смерті залишити королівство. Коли прийшов час умирати, покликав він синів до себе й сказав: – Любі діти, думав я, думав, кого посадити на королівський трон, і вирішив – той із вас буде королем, хто най ледачіший. Тоді старший сказав: – Тату, коли так, то королівство моє, бо я такий ледачий, що як лежу і хочу спати, а мені впаде краплина дощу в око, то я й спати не буду, аби лиш не втиратися. – Другий сказав: – Тату, королівство належить мені, бо я такий ледачий, що як сиджу біля вогню й гріюся, то краще п’яти попечу, ніж ворухну ногою, щоб відсунутись. Третій сказав: – Тату, королівство моє, бо я такий ледачий, що якби мене вішали і вже зашморг був на шиї, і мені б дали ножа в руки, щоб перерізати мотузку, то я б краще дозволив себе повісити, ніж ворухнув би рукою, щоб перерізати мотузку. Як почув це батько, то сказав: – Ти найбільший ледар, ти й повинен стати королем.



ТРИ ЛЕДАРІ – Грімм Якоб і Вільгельм