ТЕОФІЛЬ ГОТЬЄ

ТЕОФІЛЬ ГОТЬЄ

(1811-1872)

Теофіль Готьє, син наполеонівського офіцера, який намагався дати дитині найкраще виховання, із самого дитинства навчався живопису. Але любов до літератури перемогла. Готьє писав вірші, романи, есе, рецензії, дорожні нотатки – всього протягом його життя вийшло 60 томів літературних творів.

Письменник був людиною, закоханою в красу, цінував мистецтво вище за міщанські життєві потреби і норми. Він дружив з багатьма митцями – Бальзаком, Стендалем, Жорж Санд, Шопеном, Міцкевичем, Гейне, з юних літ був членом товариства молодих романтиків. У зрілі роки став наставником і другом чудового французького поета Шарля Бодлера.

Серед прозаїчних творів письменника роман “Капітан Фракас” чи не найкращий. Принаймні відразу ж після своєї появи він зажив великої популярності, друкувався величезними тиражами. Готьє, який цікавився історією Франції, дію свого твору переніс у XVII ст. Саме тоді барон Сігоньяк, збіднілий господар замку “Пристановище суму”, випадково зустрів групу мандрівних акторів, закохався у прекрасну і благородну актрису Ізабеллу, сам став на якийсь час лицарем. Граючи закоханих лицарів на сцені, був змушений у житті захищати шпагою честь коханої від розбещеного аристократа. Сігоньяк зажив десятки пригод, зустрічався з різними людьми і тільки дивом дожив до старості. Цей щасливий фінал твору Готьє дописав на вимогу видавця.

У “Капітані Фракасі” Готьє створив традиційні образи мужнього героя, прекрасної благородної героїні, аристократа – негідника, акторів – лицедіїв і розбійників. Однак бурхлива авторська уява, вміння малювати пером, створювати захоплюючу інтригу, зобразити глибину почуттів та відтворити багату палітру життя забезпечили романові щасливе літературне довголіття.


ТЕОФІЛЬ ГОТЬЄ