Сприймання творів художньої літератури

Сприймання творів художньої літератури – опосередкований естетичним досвідом конкретно-чуттєвий, емоційно наснажений процес осягання тексту твору. Повноцінне С. т. х. л. складається як, власне, повторне читання, коли реципієнт відтворює у своїй уяві формально-змістову цілісність, художньо-стильову своєрідність самостійно сприйнятого твору в контексті творчості автора і т. п. Сприймання літературного твору в процесі читання відбувається як поступально-зворотний процес, під час якого конкретизується схематичність літературного твору за рахунок читацького досвіду, асоціативного мислення й уяви реципієнта, осмислюється художньо-естетична доцільність твору, здійснюється хоча б часткова інтерпретація його компонентів і сенсу в цілому. Без самостійного, естетично яскравого С. т. х. л., під час якого осягаються співвідношення тексту, підтексту і контексту, позицій автора, оповідача, розповідача, ліричного героя, персонажів, їх багатоголосся, неможлива його критична оцінка, Що зароджується в процесі сприймання, розгортається шляхом інтерпретаційних процедур і оформляється в логічно завершене судження. Сприймання художніх творів індивідуально-суб’єктивне, неповторне, варіативне, але в ньому виділяється інваріантне ядро, яке співвідноситься насамперед з фабулою твору, зображеним у ньому предметним світом, а відтак через них – з авторським задумом, т. зв. естетичною ідеєю. З приводу цього варте уваги спостереження О. Потебні, що поет повідомляє читачам не так свою думку, як викликає у них особисту.


Сприймання творів художньої літератури