Скорочено – ПРО ДОЩ

Існує повір’я, що Бог має особливі сховища дощу на краю світу… Коли треба пустити дощ на землю, Бог посилає пророка Іллю і глухого янгола. Вони набирають дощ у хмару і розносять його по світу. Іноді, як почнуть вони пускати дощ, то не припиняють декілька днів поспіль. А відбувається так ось чому.

Глухий янгол запитує в Бога, куди потрібно пускати дощ. Бог каже йому: “Ходи там, де чорно”; а тому чується: “Там, де вчора”.

Бог каже: “Іди туди, де просять”, а він іде туди, де косять. Бог велить іти туди, де ждуть, а він, не розчувши, іде туди, де жнуть. Та не лише прикрощі приносять на землю янголи.

Райдуга набирає воду з морів та рік і відправляє у хмару. Після дощу ми бачимо “веселку” бо все навкруги стає веселішим. “Веселка” – це дорога для янголів, які сходять з неба, щоб набрати води й вилити крізь особливе сито на землю у вигляді дощу.

Наші пращури намагалися з гумором пояснювати різні природні явища. Наприклад те, чому дощ іде не там і не тоді, де і коли він потрібний. А найкрасивіше явище природи – веселку – вони пов’язували з “дорогою янголів”.



Скорочено – ПРО ДОЩ