Скорочено “Листа Асперна” Джеймса

Дослідник Творчості великого поета Джеффри Асперна приїжджає у Венецію, щоб познайомитися з його колишньої улюбленої Джулианой Бордеро, що живе з незаміжньою племінницею Тванню у великому будинку й ні з ким не спілкується. У Джулианы є листа Асперна, якими герой оповідання мріє заволодіти, але вона ховає їх від всіх і припиняє всякі спроби біографів і шанувальників Асперна зав’язати з нею знайомство. Знаючи, що вона живе в бідності, герой вирішує зняти в неї кілька кімнат. Одержимий думкою роздобути листа, він готовий приволокнуться за племінницею, щоб досягти мети. Його стара приятелька миссис Зопріває, що він перевіряє свої плани, викликує: “ПРО, ви на неї спершу подивитеся!” Щоб не викликати в Джулианы підозр, герой є в будинок як американський мандрівник, що мріє зняти квартиру із садом, а сад у Венеції – рідкість

Тину приймає його з боязким здивуванням, але люб’язність героя, його напористість і обіцянка привести сад у порядок приводять до того, що вона обіцяє поговорити з тіткою. Герой із завмиранням серця чекає зустрічі з легендарної Джулианой, що виявляється підозрілою й жадібною бабою, що найбільше цікавиться грошима. Вона запитує з героя непомірну плату за кімнати, і він навіть боїться, що, погодившись на неї, видасть себе: жоден нормальний мандрівник стільки б не заплатив

Але переконавшись, що, говорячи про гроші, Джулиана забуває про усім на світі, герой погоджується. Джулиана гордо демонструє перед непрактичною й безпомічною Тванню своє вміння вести справи. Гроші вона призначає Твані, що обожнює її й віддано доглядає за нею. Племінниця ставиться до героя із симпатією, і він сподівається знайти в ній помічницю

Герой поселяється в Джулианы, але за півтора місяця життя в будинку він усього один раз бачить Тину – коли приносить гроші, а Джулиану не бачить жодного разу. Він наймає садівника й сподівається домогтися розташування господарок будинку, посилаючи їм букети квітів. Один раз, повернувшись додому в невизначену годину, вона зустрічає в саду Тину. Герой боїться, що збентежив її своєю появою, але вона рада його бачити, і зненацька виявляється досить балакучою. Він намагається розпитати Тину про Асперне й зрештою зізнається, що займається його творчістю й шукає нові матеріали про нього. Тину в сум’ятті йде

З тих пор вона уникає героя. Але от один раз він зустрічає Твань у великий залі, і вона запрошує його поговорити із Джулианой. Герой стурбований, але Тину говорить, що нічого не сказала Джулиане про його інтерес до Асперну. Джулиана дякує героєві за квіти, і він обіцяє посилати їх надалі.

Герой увесь час намагається розглянути в жадібній бабі вигляд колишньої Джулианы – натхненниці Асперна, але бачить лише древню бабу, що ховає очі під виродливим зеленим козирком. Джулиана хоче, щоб герой розважив її племінницю, і він охоче погоджується прогулятися з нею по місту. Не розпещена увагою Тину усе більше привязывается кгерою.

Вона щиросердно розповідає йому все, що знає про листи Асперна, але знає вона тільки те, що вони існують. Вона не погоджується забрати в Джулианы листа й віддати героєві – адже це значило б зрадити тітку. Герой боїться, як би Джулиана не знищила листа

Джулиана пропонує героєві продовжити своє перебування в їхньому будинку, але він уже витратив стільки грошей, що не може більше платити так дорого за житло. Вона погоджується на розумну ціну, але герой не хоче платити за півроку вперед і обіцяє платити щомісячно. Немов для того, щоб подразнити героя, Джулиана показує йому мініатюрний портрет Асперна, що нібито збирається продати. Герой причиняється, начебто знати не знає, хто це, але йому подобається майстерність художника

Джулиана з гордістю говорить, що художник – її батько, підтверджуючи тим самим здогад героя про її походження. Вона говорить, що менше ніж за тисячу фунтів не розстанеться з портретом. Таких грошей у героя ні, вдобавок він підозрює, що в дійсності вона й не збиралася продавати портрет. Через кілька годин Джулиане стає погано, і Тину боїться, що вона от-от умре. Герой намагається з’ясувати у Твані, де Джулиана зберігає листа Асперна, але в Тину борються два почуття – симпатія до героя й відданість тітці

Вона шукала листи, але не знайшла, а якби й знайшла, то сама не знає, чи віддала б їхньому героєві: вона не хоче обманювати Джулиану. Увечері, бачачи, що двері в кімнату Джулианы відкрита, герой входить і простягає руку до секретера, де, як йому здається, можуть зберігатися листа, але в останню мінуту оглядається й зауважує на порозі спальні Джулиану. У цю мить він уперше бачить її незвичайно палаючі очі. Вона з люттю сичить: “Мерзенний писака!

” – і падає на руки підоспілої племінниці. Ранком герой залишає Венецію й вертається тільки через Дванадцять днів. Джулиана вмерла, і її вже поховали. Герой утішає Твань, розпитує її про плани на майбутнє

Тину в розгубленості й ще нічого не вирішила. Вона дарує героєві портрет Асперна. Герой запитує про його листи. Він довідається, що Тину перешкодила Джулиане спалити їх. Вони тепер у Твані, але вона не зважується віддати їхньому героєві – адже Джулиана так ревниво оберігала їх від сторонніх очей. Тину робко натякає героєві, що якби він не був чужою людиною, якби він був членом сім’ї, то вона могла б віддати йому листа

Герой раптом розуміє, що ця незграбна стара діва любить його й хотіла б стати його дружиною. Він кидається геть із будинку й ніяк не може отямитися: виходить, він мимоволі вселив бідній жінці надії, здійснити які він не має сил. “Не можу я заради зв’язки пошарпаних листів женитися на жалюгідній, безглуздій, старій провінціалці”, – вирішує він. Але за ніч він розуміє, що не може відмовитися від скарбів, про які так довго мріяв, і ранком Тину здається йому помолоділої й що покращала. Він готовий на ній женитися

Але перш, ніж він устигає сказати це Твані, Тину повідомляє його, що спалила всі листи, листок за листком. У героя темніє в очах. Коли він приходить у себе, чари розсіюються, і він знову бачить перед собою непоказну, мішкувато одягнену жінку похилого віку. Герой їде. Він пише Твані, що продав портрет Асперна й посилає досить велику суму, що не міг би виручити, здумай він дійсно продати його. Насправді він залишає портрет собі, і, коли він дивиться на нього, у нього щемить серце при думці про те, що він втратив, – зрозуміло, маються на увазі листа Асперна.



Скорочено “Листа Асперна” Джеймса