Сеньйорито акаціє, добрий вечір… скорочено – Микола Вінграновський

Сеньйорито акаціє, добрий вечір. Я забув, що забув був вас, Але осінь зійшла по плечі, Осінь, ви і осінній час, Наступні рядки вірша побудовані на антитезі: протиставляються важкість і солодкість кохання: Коли стало любити важче, І солодше любити знов… Сеньйорито, колюче щастя, Автор вживає риторичні запитання, щоб акцентувати увагу читача на проблемі суті та сенсу любові: Хто воно за таке любов? Вже б, здавалося, відболіло, Прогоріло у тім вогні, (лупцювало і душу й тіло, Вже б, здалося, нащо мені? У годину суху та вологу Відходились усі мости І сказав я – вже слава Богу, І, нарешті, перехрестивсь – Коли ж – здрастуйте, добрий вечір. Ви з якої дороги, пожежо моя?.. Сеньйорито, вогонь по плечі – Осінь, ви і осінній я…


Сеньйорито акаціє, добрий вечір… скорочено – Микола Вінграновський