РУСИН ПАВЛО

РУСИН ПАВЛО (бл. 1470, м. Кросно, Польща – 1517, м. Сонч, Польща – польсько-український гуманіст, ново-латинський поет, видавець.

Гіпотетично був німцем за походженням. Свої твори підписував як “Павло Русин з Кросна”, так його називати й сучасники. Це доводить українську, на той час іще регіональну, самосвідомість поета. На цій підставі доцільно вважати його творчість належною до української літератури.

Навчання, розпочате 1491 р. в Краківській академії, продовжив в Грейсвальдському університеті (Німеччина), де здобув ступінь бакалавра. 1506 р. у Кракові став магістром вільних мистецтв. У 1507 – 1516 рр. (з перервами, пов’язаними з перебуванням в Угорщині при дворах місцевих магнатів і з поїздками до Відня) Павло Русин коментував у Краківській академії римських письменників. Об’єднав навколо себе молодих авторів (Ян Вислицький, Рудольф Агрікола-Молодший, Александр Сухтен та ін.), створив власну поетичну школу.

Ранні твори поета (1507 – 1508) залишилися в рукописі. 1509 р. у Відні вийшла збірка “Павла Русина з Кросна… панегірики та інші пісні”. Деякі твори виходили в Кракові (1513 – 1514) окремими виданнями та в складі збірок.

Вів також видавничу діяльність: 1512 р. видав у Відні понегірик угорсько-хорватського поета кінця XVI ст. Яна Паннонія на честь Гваріно, 1513 р. – трагедії Сенеки “Троянки” та “Фієст”.

Тематично творчість Павла Русина поділяється на три основні групи: духовна поезія, панегірично-злободенні твори, поезії морально-дидактичного спрямування. Серед релігійних віршів найширше представлені поезії на честь Богородиці та твори, що прославляють церковні свята. Злободенно-панегіричні твори тяжіють до традицій римської поезії. Морально-дидактичні поезії звернені в основному до студентів Краківської академії з метою заохотити їх вивчати римську літературу.

Літ.: Українська поезія XVI ст. К, 1987; Савчук О. Поет – гуманіст Павло Русин з Кросна // Європейське Відродження і українська література XIV – XVIII ст. К, 1993.

О. Циганок


РУСИН ПАВЛО