Рубаї

Рубаї – чотиривірш, як правило, філософського змісту за схемою римування: а а – а (різновид монорими). Р. як викінчений мініатюрний віршовий твір, що виражає певну думку, підкреслену в останньому рядку строфи, – одна з найпопулярніших версифікованих форм у ліричній поезії народів Сходу, сягнула своєї досконалості в тюркомовному літературному середовищі (Захириддин Бабур) та іранському (Омар Хайям). Приклад Р. Омара Хайяма у перекладі В. Мисика:

І юних, і старих – всіх поглинає час, а І невеликий нам дається днів запас. а Ніщо не вічне тут: ми підемо так само, холостий рядок Як ті, що вже пішли й що прийдуть після нас. а

Різновид Р. у казахській поезії називається ельон (одинадцятискладник з медіаною після шостого складу). Звертаються до вишуканої віршової форми Р. й українські поети. Так, д. Павличко у 1987 видав збірку “Рубаї”:

Мені нагадують людські серця Крихке й тоненьке серце олівця – Зламати легко, застругати важче. Списати неможливо

До Подеколи Р. вживаються з редифом.


Рубаї