РОЖАНИЦІ

РОЖАНИЦІ – давньоукраїнські першобогині родючості, небесні “ГОСПОДИНІ СВІТУ” (мати й донька). Уявлялися напівжінками-напівлосицями. Згідно з повір’ям, жили на небі, ототожнювалися з найважливішими зоряними орієнтирами – Великою Ведмедицею (за давніх часів – Велика Лосиця) та Малою Ведмедицею (Мала Лосиця). За часів мезоліту на стадії мисливства Р., згідно з уявленнями, народжують тварин, риб, птахів і т. д. У добу енеоліту (розвиток землеробства) дбають про врожай, накликають дощі тощо. Культ Р. розквітнув за часів матріархату. Зображальницька символіка Р. і лосиці, що пливуть по небу: четверо жіночих грудей, що напоюють землю водою і т. п., – наявна в орнаменті посуду за бронзової доби XV – XII ст. до н. є. Відгомін культу Р. пізніше втілився в образах богині ЛАДИ та її доньки ЛЯЛІ. (За Б. Рибако-вим).



РОЖАНИЦІ