Редиф

Редиф (араб. – букв.: “той, хто сидить за вершником”) – повторювання слова або кількох слів наприкінці кожного рядка в тюркомовній, арабській класичній та сучасній східній поезії, поширене, скажімо, в газелі. Застосований у першому бейті, Р. без будь-яких змін має перейти весь вірш, як в одному з творів Гафіза, перекладеному В. Мисиком:

Днів, що з друзями провів, не забувай!

Тих далеких любих днів не забувай!

Як уста твої отруїть сум,

Тих, із ким ти пив і їв, не забувай!

Хай тебе вже й не пригадує ніхто,

Ти й тепер їх, як братів, не забувай! .


Редиф