Промінний день – ОЛЕНА ТЕЛІГА скорочено

ОЛЕНА ТЕЛІГА

Промінний день

День прозорий мерехтить, мов пломінь,

І душа моя горить сьогодні.

Хочу жити, але життя не зломить,

Рватись вгору чи летіть в безодню.

Хоч людей багато, ніхто не зрушить, почувши слові “Україна”, хочеться кликати на допомогу.

Хай мій клич зірветься у високість

І, мов прапор в сонці, затріпоче,

Хай кружляє, мов невтомний сокіл,

І зриває рідних і охочих!

Все чекаю на гарячий подих, –

Геній людський чи лише випадок, –

Щоб застиглі і покірні води

Забурлили водоспадом.

І коли закрутить непогода

І мене підхопить, мов піщину,

Хай несуть мене бурхливі води

Від пориву до самого чину!

Найбільша гордість і найбільший біль ліричної героїні вірша – Україна. Навколо багато байдужих людей, і це Ті тривожить, викликає протест. Жінка закликає до активних дій, щоб гостре слово “Україна” стало лагідним.


Промінний день – ОЛЕНА ТЕЛІГА скорочено