ПРО ПЕРШИХ ЛЮДЕЙ АДАМА І ЄВУ – СТАРИЙ ЗАПОВІТ

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу

ПРО ПЕРШИХ ЛЮДЕЙ АДАМА І ЄВУ

На шостий день Бог сказав:

“Створімо людину за образом Нашим і за подобою Нашою. І нехай панують люди, яких Ми створимо, над рибами морськими й над птахами небесними, й над усіма тваринами, й над усією землею”.

Так Бог і зробив: Він створив чоловіка за Своїм образом і подобою. Він створив чоловіка з пороху земного, а потім подихом життя дмухнув йому в обличчя – і той ожив.

Потім Бог привів до чоловіка всіх тварин, щоб той дав їм імена. І чоловік назвав усіх тварин і дав імена птаству небесному та польовій звірині. Однак Господь Бог ще хотів, аби чоловік мав собі друга, який у всьому допомагав би йому. “Негаразд чоловікові бути самотнім”, – сказав Бог.

Проте серед усіх тварин не знайшлося помічника, що дорівнював би чоловікові. І вчинив Господь Бог, що на чоловіка спав міцний сон; коли той заснув, Бог вийняв одне з його ребер, створив з цього ребра жінку, і привів її до Адама.

І промовив чоловік:

“Так, оце кістка від кісток моїх і тіло від тіла мого. Нехай вона називатиметься чоловіковою1”.

Відтоді й повелося, що чоловік залишає своїх батьків і живе зі своєю дружиною. І стають вони обоє як одна людина.

Поблагословив їх Бог і сказав їм: “Плодіться на землі й наповнюйте її, володійте землею, пануйте над морськими рибами і над птаством небесним. До їжі Я даю вам різну ярину й плоди дерев. І усьому живому на землі Я даю на поживу траву”.

І побачив Бог, що все, що Він створив, – добре. І був вечір, і був ранок: день шостий.

І скінчив Бог сьомого дня творити світ. Тому Він поблагословив сьомий день і освятив його, бо в нім відпочив він від усієї праці Своєї.

Коли Господь Бог творив світ, Він вибрав особливе місце на сході й насадив там райський сад. Там текли річки й росли дерева. Багато

Було чудових дерев, і їхні плоди були придатні для їжі, але серед них було два особливих дерева. Одне з них – Дерево життя, а інше – Дерево пізнання добра й зла.

Там оселив Бог чоловіка, аби той плекав цей сад і беріг його. І сказав Господь Бог чоловікові: “У цьому саду ти можеш їсти плоди з будь-якого дерева. Тільки плоди з Дерева пізнання добра й зла не їж ніколи. Бо як зірвеш цей плід і з’їси його, – помреш”.

Адам і його дружина тоді ще не носили жодного одягу й ходили голі, але не соромилися цього.

Різні звірі й птахи жили у Раю. Серед них був і змій – найхитріший серед звірів. І вирішив він так учинити, щоб чоловік порушив Божу заповідь.

Якось він запитав жінку: “Чи справді Бог заборонив вам їсти плоди з усіх дерев, що ростуть у цьому саду?”

“Ні, – відповіла жінка змієві. – Ми можемо їсти плоди будь-якого дерева. Лише плоди з дерева, котре росте посеред саду, нам їсти не можна, тому що Бог сказав: “Не їжте від цього дерева й не торкайтеся його, бо помрете”.”

На це змій сказав: “Ні, ви не помрете! Але Бог знає, що того дня, коли ви скуштуєте ці плоди, ваші очі відкриються, ви довідаєтеся, що таке добро і що – зло, й самі станете як боги”.

Жінка поглянула на дерево ще раз і побачила, що добре дерево на їжу і принадне для очей, і приманювало, щоб усе знати. І тоді вона зірвала плід з дерева і з’їла його, а інший дала своєму чоловікові, щоб і він скуштував. Коли ж вони з’їли ці плоди, то раптом виявили свою оголеність і засоромились.

Із цієї миті усе змінилося. Адамові та його дружині здавалося, що змінився світ, проте змінилися вони самі: адже вони порушили свої стосунки з Творцем. Уперше в житті Адам злякався Бога.

“Де ти, Адаме?” – покликав його Господь.

Проте лячно стало чоловікові, і він сховався разом з дружиною межи дерев. Господь Бог знову покликав його, і тоді Адам відповів Йому: “Я сховався, бо боюсь, мені соромно, що я зовсім голий і на мені нема жодної одежини”.

“Хто сказав тобі, що ти голий? – запитав його Бог. – Чи не скуштував ти часом плодів з того дерева, від якого Я заборонив тобі їсти?”

Чоловік відповів:

“Жінка, що була зі мною, дала мені з дерева, і я їв”.

Тоді Бог запитав жінку:

“Що ж ти накоїла?”

Жінка відповіла: “Змій спокусив мене і я скуштувала”.

Бог сказав змію:

“За це ти будеш проклятий”.

А потім звернувся до Адама:

“Через твій непослух, через те що ти їв плоди забороненого дерева, уся земля буде проклята. І життя твоє більш не буде легким, а будеш ти в поті чола свого добувати собі хліб. І ти помреш і повернешся у землю, з якої створений”.

Зробив Бог Адамові та його дружині шкіряний одяг і вислав їх з райського саду, щоб вони обробляли землю. А біля входу до саду поставив Херувима й обертанний полум’яний меч, щоб стерегти дорогу назад до Раю і до Дерева життя.

Тоді Адам дав ім’я своїй дружині й назвав її Євою2. Вона стала матір’ю всіх людей, що народилися на землі.

1 Чоловікова, чоловічниця – жінка.

2 Тобто жива, життя.


ПРО ПЕРШИХ ЛЮДЕЙ АДАМА І ЄВУ – СТАРИЙ ЗАПОВІТ