Прислів’я та приказки про шлюб

Не женись на тещі, не йди заміж за свекра. Свої не сватають, а за чужих іти не хочеться. Жінка не чобіт: із ноги не скинеш. Женись на дочці, а не на тещі. Сватові перша чарка й Перша палка. Нежонатого не шли в старости, бо як гарна дівка – переб’є. Як одружився, так і зажурився. Сватає сім, а дівка буде не всім. Сватає сто душ, а чоловіком буде лише один. Дурний сватає, а розумний заміж бере. Дівка на порі – женихи на дворі. Де кози в дворі, туди козли самі йдуть. Рада б мама за пана, так пан не бере. Коли нема гарного козака, то підеш і за пенька. Лихо моє чубатеє – ніхто мене не сватає. Дівка не коза – на торг не поведеш. Женить сина не спіши – хапайся дочку віддати. Тоді дівку віддавай, як люди трапляються. Коси овес, коли затріщить; віддавай дівку, поки верещить. Красить дівку не вінець, а молодець. Як багату брать – прийдеться твердо спать. Що стара дівка, що драний кожух: один у них дух. На свіжий цвіток і бджола сіда, а зів’ялий – обмина. За молодим жити весело, а за старим затишно. Старого парубка женити, як старе м’ясо варити. Хоч за старця, аби не остаться. Де чоловік старий, а жінка молода – там рідко згода бува. Оце тобі, бабусю, й наука: не йди заміж за онука. Оженись рано – погано; оженись пізно – ще гірше. На красиву жінку гарно дивиться, а з розумною гарно жить. З гарною одружиться – єсть на кого подивиться. Хороші для хороших, а’роботящі для нашого брата. Шинкар п’яницю любить, а дочки заміж не віддасть. Сиди до сивої коси, а за ледащо заміж не йди. Хоч за вола, аби дома не була. Хоч кривоніс, аби біс приніс. Хоч без зубів і з одним оком, аби цього року. Через сніп не молотять; через старшу заміж не дають. Вибирай корову по рогу, а жінку – по роду. Першу дочку батьки заміж дають, а другу – сестра. Першого сина женять батько й мати, а другого – невістка. Женись – на обидва дивись. Вдову взять – спокійно спать. Біля двору не по норову, а зі сторони веде корову. Хоч сова, аби з другого села. Бери здалеку жінку; купуй зблизька корівку. Не з багатством жить, а з людиною. Жінчине добро, що зимне тепло. Не то придане, що заміж несе, а то, що замужем наживе. Багата жінка чваниться і з чоловіком свариться. Вір приданому після свадьби. Рубай дерево по собі: бери жінку – який сам. Поцілунки милісінькі, а обоє голісінькі. Кожна птиця знайде свого Гриця. Який Самійло, така й Самійлиха. Не одну пару чорт чобіт порвав, поки їх до купи зібрав. Сватання не катання: швидко коней не гони. Жениться – не чхати, можна й підождати. Женився на скору руку, на довгу муку. Стріляв на грошиву, а попав у вошиву. Суженого й конем не об’їдеш. Хоч у курені, аби до серця мені. Коли любиш, так женись, а не любиш – відступись. Нехай мене той не займає, хто в серці кохання не має. Нехай мене той голубить, хто вірно мене любить. Кому яке діло, що жінка не біла. Женитись і йти на війну не совітуй нікому. Хто захоче жениться, тому й ніччю не спиться. Оженившись, не лінись: не хочеться, а вставай. У маї жениться не годиться. Жениться край, та не велить май. Не хвалися жінкою у сім день, а в сім літ. Не співать курці півнем, не володіть жінці чоловіком. Сорока ряба, а як побіліє вся, тоді баб’ячий верх буде. Жінку люби, як душу; труси її, як грушу. За чоловіковою головою, як за кам’яною горою. Не та щаслива, що у батька, а та, що замужем. Із добрим подружжям і горе розгорюєм. Заміж іти не на рік, а на цілий вік. Баби каються, а дівки заміж ідуть.


Прислів’я та приказки про шлюб