ПОЛІКАРП

ПОЛІКАРП (кінець XII – перша половина XIII ст.) – давньоукраїнський агіограф.

Один із авторів Києво-Печерського патерика. Був ченцем Києво-Печерської лаври, протягом певного часу – ігуменом у київському монастирі св. Косми й Даміяна. Мріяв про єпископську кафедру, в чому його підгримувала княгиня Верхуслава, дружина князя Ростислава Рюриковича, та її брат – князь Юрій Всеволодович. З проханням про підтримку Полікарп звернувся також до володимиро-суздальського єпископа Симона. Його лист – відповідь, до якої Симон додав ряд оповідей про життя печерських подвижників, став для Полікарпа поштовхом у написанні ряду оповідей про подвиги святих Києво-Печерської лаври. У своїх писаннях Полікарп, який мав безперечний літературний талант, спирався на широке коло історичних і літературних джерел, дбав про узгодження своїх оповідей з літописними звістками про історію монастиря.

Літ.: Махновець Л. Є. Давня українська література (XI – XVIII ст.) // Українські письменники: Біобібліогр словник. К., 1960. Т. 1; Возняк М. С. Історія української літератури: У 2 кн. Л., 1992. Кн. 1; Грушевський М. С. Історія української літератури: У 6 т. 9 кн. К., 1993. Т. 3.

О. Хоменко



ПОЛІКАРП