Переказ – НАДІЯ

Чудодійна, страшна річ – надія. То вона, а не страх, не покірність веде засуджених на смерть на ешафот; то вона найгордіших, найодважніших утримує від бажання кинутись на катів і в нерівній, безнадійній, але почесній боротьбі знайти смерть. Опортуністична, поблажлива, гнучка, улеслива, вона згодна на всяке пониження, на всяку ганьбу, аби відтягти останню хвилину на міліметр далі.

І вона оживлює мертвяків, ставить на ноги калік, робить видющими незрячих, висхлих, безживних, інертних сповнює соками й енергією.

“Пан президент благають вибачити”. І вже тьохнуло щось у старому, тоскно млявому тілі, уже нашугала, загусла кров, уже величезна зала стала неподібною до біржової стайні. І паличка вже не цокає так зневажливо й демонстративно по мармурових квадратах підлоги.

Мертенс приймає князя стоячи, навіть трохи підійшовши до дверей од столу. Поважно й серйозно, нахиливши бичачу, цегляного кольору шию, він коротким, поштивим жестом куцої товстої руки поводить на дерев’яний жовтий фотель. Ні іскорки тріумфу.

Після кольорової, врочистої, холоднуватої пітьми приймальної зали очі мимоволі мружаться від жовтого, сліпучого світла кабінету. Сонце – травневе, щедре, реготливе – з розгону б’є крізь розчинені широченні вікна в дзеркально вигладжений паркет, одбивається, перелітає в жовті дерев’яні стіни, у дерев’яну стелю, грає скрізь зайчиками від металу апаратів, лоскоче червоне, м’ясисте вухо Мертенса. І нема йому ніяких перепон: ні одної м’якої меблі, ні портьєри, ні завіски – дерево, книжки, метал, папір та солома на плетених сидіннях фотелів і стільців. Оце такий кабінет президента Об’єднаного Банку.

На величезному столі в хаотичному порядку, у напруженій, веселій готовності блискають телефони й телеграфні апарати – з екранами, без екранів, слухові, світлові, мідяні, сліпучо-блискучі й матово тьмяні – рурки, держальця, скло, гвинти. Усе це грізно купчиться пірамідою перед фотелем пана президента Об’єднаного Банку, єднаючи його з Берліном, Німеччиною, усім світом (В. Винниченко ; 275 сл.).

Завдання до тексту

1. Визначити стиль і тип мовлення.

2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Чудодійна, страшна ніч.

2. Хвилювання головного героя.

3. Мертенс приймає князя стоячи.

4. Сонце – травневе, щедре, реготливе.

5. Кабінет президента Об’єднаного Банку.

6. Телефони та телеграфні апарати на столі президента банку.

3. Лексична робота.

– Держальце – предмет, яким беруть, тримають що-небудь.

– Опортуністичний – прикметник до опортуніст – пристосуванець, у годованець.

– Портьєра – завіса з важкої, щільної тканини на дверях або на вікні.

– Рурка – трубка.

– Тріумф – видатний, блискучий успіх, перемога; торжество.

– Фотель (діалектне) – крісло.

4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів. Мимоволі, тріумф, портьєра, опортуністичний, президент,

Сліпучо-блискучий, держальце, розвинений, широченний, дерев’яний, боротьба, Об’єднаний Банк.

5. Питання до тексту.

– Якою здається ніч оповідачеві?

– 3 ким чекає зустрічі головний герой?

– Де приймає Мертенс КНЯЗЯ –

– Опишіть кабінет.

– Які враження справив на вас кабінет президента банку?

– Що знаходилось на робочому столі президента?

6. За складеним планом стисло Переказ – ати текст.



Переказ – НАДІЯ