Паліндром, або Перевертень

Паліндром, або Перевертень (грецьк. palindromeo – той, що повертається) – віртуозна віршова форма, в якій певне слово (тут, потоп і т. п.) або віршовий рядок можна читати зліва направо і навпаки при збереженні змісту. П. відомі світовій літературі здавен, особливо поширені в Китаї. В Україні до П., що визначав інтелектуальні можливості версифікаційної практики та непересічний смак автора, зверталися поети барокової доби. Іван Величковський називав П. “раком літеральним”:

Анна во дар бо ім’я мі обрадованна,

Анна дар і мні сін * міра данна,

Анна мі мати ї та мі манна

Анна пита мя я мати панна /…./

(Переклад з книжноукраїнської М. Сулими).

* Сін – затінок, захисток.

Сучасні поети не часто використовують П., хоч він спостерігається у доробках М. Мірошниченка, А. Мойсієнкатаін., навіть у досить складних формах, як, принаймні, “Сонет” А. Мойсієнка:

А коло тіні – толока.

У тон шипшин бубниш пишноту…

А крок осох осокорка,

А тонко римами рок нота

Меча гукала кугачем.

Арену – римами рун-ера.

Е, четвертими.” Рев тече…

А рев – де нурт! Я тру не двері…

Шедевру мур у мур ведеш.

Він: “О, тре маки камертонів!”

Жде то кого богокотедж?

Він – ока зим… а ми законів.

На крах – аркан, на крах – аркан.

… Мак ніжно сам, а сон – жінкам.


Паліндром, або Перевертень