Музагет

“Музагет” – місячник літератури й мистецтва, орган однойменного Товариства українських письменників і митців, покликаний стати вільною трибуною мистецької думки, мистецького життя у всіх його напрямах. Головним завданням було ознайомлення читача з новими здобутками, зокрема символістського напряму. Перший номер, театральний, вийшов у 1919 у Києві, “М.” мав розділи: поезія, проза, мистецька хроніка, критика і бібліографія. Містив поезії П. Тичини, Д. Загула, В. Ярошенка, М. Жука, К. Поліщука, М. Терещенка, П. Филиповича (під псевдонімом Зорев), О. Слісаренка, В. Кобилянського, у яких домінували настрої тривоги, символіка війни, загальної руйнації. Авторами прозових творів були П. Комендант (під псевдонімом Павло Вірин), Г. Михайличенко (Ігнатій Михайлич), М. Жук, Галина Журба. Жанрові форми – шкіц, етюд, казка, “акварельні плями”. М. Жук представлений у цьому виданні трьома поезіями, настроєвими замальовками-новелами “Етюд”, “Смуток”, портретами П. Тичини, Ю. Меженка, Д. Загула. Із статтями виступили Ю. Меженко (“Творчість індивідуума і колектив”), І. Майдан (“Поезія як мистецтво”), М. Бурачек (“Мистецтво у Києві” – думки і факти), Лесь Курбас (“Нова німецька драма” – огляд німецьких театральних журналів за 1918). У розділі “Критика” вміщено рецензію Ю. Меженка на збірку П. Тичини “Сонячні кларнети”. Заслуговують на увагу рецензії У. Штутнера на збірку Д. Загула “На грані”, П. Филиповича на книгу О. Слісаренка “На березі Кастальському”, М. Жука на книжку В. Ярошенка “Світотінь”, М. Зерова на книжку М. Рильського “Під осінніми зорями”. У розділі “Бібліографія” І. Майдан подав огляд трьох випусків “Літературно-наукового вісника”. “Хроніка” ‘ повідомляла про утворення нових “Льохів мистецтва”, “Мистецьких Цехів”, про вистави Молодого театру, інсценування ліричних віршів П. Тичини, про підготовку вистави за п’єсою М. Семенка “Ліліт”, у якій повинні були брати участь Лесь Курбас, М. Терещенко, В. Чистякова, про редаговані й підготовлені до друку Г. Михайличенком та В. Елланом (Блакитним) “Зшитки боротьби”. Є згадка і про те, що Ігнатій Михайлич докінчує свій роман нового напряму, який буде поміщений у “Музагеті”. Очевидно, малося на увазі “Блакитний роман”. “М.” своїм змістом цілком відповідав назві й задумові його творців – він давав досить синтезовану мистецьку картину свого часу.



Музагет