Михайло Петренко – Туди мої очі, туди моя думка

Туди мої очі, туди моя думка, Де ти живеш, Галю, сердешна голубка; Од раннього ранку до пізньої ночі Я плачу без тебе і виплакав очі; А ти мого горя не чуєш, не знаєш. О, як болить серце, як тебе згадаєш! Дарма топлю очі далеко за гори: Я Галі не бачу. Зате ж люте горе, Мов тая гадюка, коло серця в’ється; О, як йому тяжко, о, як воно б’ється! Дарма топлю очі в крайнебо блакитне: Для всіх воно ясне, ласкаве, привітне, По ньому так пишно місяць красний ходе І тисяча тисяч зірок за ним броде; Від нього ж на мене недолею виє; Як гляну в крайнебо, серденько заниє, Останнюю радість од серця одгоне, Тумане очиці, душу горем томе; Бо там за горою, де зіронька сяє, Там, там моя мила голубка витає, Закрилась від мене і небом, й горами, А я тут зостався з горем та сльозами. Туди ж мої очі, туди моя думка, Де ти живеш, Галю, сердешна голубка


Михайло Петренко – Туди мої очі, туди моя думка