Короткий виклад роману Симони Бовуар “Чарівні картинки”

У Лоранс, гарної молодої жінки, на перший погляд є все, що потрібно для щастя: люблячий чоловік, дві дочки, цікава робота, статок, батьки, друзі. Але Лоране, отчужденно дивлячись на все це благополуччя, не почуває себе щасливої. Вона зауважує порожнечу, нікчемність світських бесід про всім і ні про що, бачить всю фальш навколишніх її людей. На вечірці в матері і її коханця їй здається, начебто вона все це вже бачила й чула

Доминика, її мати, сливет зразком гарного тону, вона залишила батька, так і не зумів (вірніше, що не пожелали) зробити кар’єру, заради багатого й щасливого Жильбера Дюфрена, і всі захоплюються, яка вони дружна й гарна пара – чарівна картинка. Доминика й Лоране виховувала як “чарівну картинку”: бездоганна дівчинка, ідеальний підліток, доконана молода дівчина. Лоране заученно посміхається, прекрасно тримається на людях. П’ять років тому в неї вже була депресія, і їй пояснили, що багато молодих жінок проходять через це. Зараз її знову охоплює безпричинна туга. Старша дочка Лоранс десятилітня Катрин плаче по вечорах, її

Хвилюють “недитячі” питання: чому не всі люди щасливі, що зробити, щоб допомогти голодним дітям. Лоране турбується за дочку:

Як відповісти на тривожні її питання, не ранивши душу вразливої дівчинки? І звідки в дитини такі проблеми? Лоране теж замислювалася про серйозні речі, коли була дитиною, але тоді був інший час: коли їй було стільки років, скільки Катрин, ішов 1945 рік. Лоране працює в рекламному агентстві, реклама – ті ж чарівні картинки, вона успішно винаходить принади для довірливих людей. Її коханець Люсьен улаштовує їй сцени ревнощів, але зв’язок з ним уже обтяжує Лоране: від колишніх поривів страсті не залишилося й сліду, по суті, він нічим не краще її чоловіка Жан-Шарля, але з Жан-Шарлем її зв’язує будинок, діти… Вона ще час від часу зустрічається з Люсьеном, але, оскільки великого бажання бачитися з ним у неї ні, їй стає усе сутужніше викроювати час для побачень. Їй набагато приємніше спілкуватися з батьком: він уміє любити по-справжньому, цінувати по-справжньому, він не здатний на компроміси, байдужий до грошей. Вона радиться з ним щодо Катрин. Батько радить їй познайомитися з новою подружкою Катрин, придивитися до неї. Жан-Шарль намагається заколисати дочка солодкими казками про Майбутнє щастя всіх людей на планеті, усіляко відгородити її від дійсності. Лоране ніяк не може вирішити, як примирити Катрин з дійсністю, і смутно почуває, що неправда – не кращий засіб для цього

Коханець матері Жильбер зненацька просить Лоране про зустріч. Вона стурбована, припускаючи, що це неспроста. І дійсно, Жильбер прямо заявляє їй, що закохано в молоду дівчину й має намір розстатися з Доминикой. Дружина погодилася нарешті дати йому розлучення, і він хоче женитися на своїй коханій. Жильбер просить Лоранс не залишати матір: завтра він скаже їй про розрив, потрібно, щоб хто-небудь із близьких був з нею поруч у важку хвилину. Жильбер не почуває ніякої провини перед жінкою, з якої прожив сім років. Він уважає, що жінка, який п’ятдесят один рік, старше чоловіка, якому п’ятдесят шість, і впевнений, що дев’ятнадцятирічна Патриція щиро любить його. Лоране сподівається, що Доминику виручить гордість. Їй має бути зіграти важку, але гарну роль жінки, що приемлет розрив з елегантністю. Коли наступного дня Лоранс приходить до матері, вона робить вигляд, начебто нічого не знає. Доминика не може упокоритися з розривом, вона будь-що-будь хоче повернути Жильбера. Він не сказав їй, хто його кохана, і Доминика губиться в здогадах. Лоранс не видає Жильбера, щоб не розбудовувати мати ще більше. Коли вона вертається додому, Катрин представляє їй свою нову подружку. Брижитт ледве старше Катрин, її мати вмерла, вид у дівчинки досить занедбаний, поділ спідниці підколотий шпилькою. Брижитт здається набагато доросліше інфантильної Катрин. Лоранс згадує, як колись Доминик, оберігаючи її від небажаних контактів, не давала їй ні з ким подружитися, і вона так і залишилася без подруг. Брижитг – славна дівчинка, але чи добре вона впливає на Катрин, запитує себе Лоранс. Лоранс просить дівчинку поменше розмовляти з Катрин про смутні речі

Лоранс із Жан-Шарлем їдуть на вихідний у сільський будинок Доминик. Серед гостей Жильбер. Доминик говорить усім, що вони з Жильбером збираються на Різдво в Ліван. Він давно обіцяв їй цю поїздку, і вона сподівається, що, якщо вона всім про це розповість, він посоромиться відмовитися від її. Жильбер мовчить. Лоранс радить йому відмовитися від поїздки, нічого не говорячи про Патриція – Доминик образиться й порве з ним сама. Коли Лоранс і Жан-Шарль вертаються в Париж, на дорогу зненацька виїжджає велосипедист. Лоранс, що веде машину, різко звертає, і машина перекидається в кювет. Ні Лоранс, ні Жан-Шарль не постраждали, але машина розбита вщент. Лоранс рада, що не роздавила велосипедиста. Жан-Шарль засмучується: машина дорога, а страховка не передбачає відшкодування збитку в подібні випадках

Доминика довідається, що Жильбер збирається женитися на Патриції, дочці своєї колишньої коханки. Жильбер дуже багатий, і розрив з ним означає для Доминики й відмова від розкоші. Вона не має сил це пережити й, як не намагається Лоранс відговорити її, пишуть Патриції лист, де розповідає їй всю правду про Жильбере. Вона сподівається, що дівчина нічого не розповість Жильберу, але порве з ним. Вона помиляється: Патриція показує лист Жильберу, і той дає Доминике ляпас. У розмові з Лоранс Доминика поливає Патрицієві майданної лайкою

Лоранс обговорює з Жан-Шарлем поводження Катрин. Вона стала гірше вчитися, грубить батькам. Жан-Шарль незадоволений її дружбою із Брижитт: Брижитт старше, так до того ж єврейка. У відповідь на здивоване питання Лоранс він говорить, що мав на увазі тільки те, що єврейські діти відрізняються передчасним розвитком і надмірною емоційністю. Жан-Шарль пропонує показати Катрин психологові. Лоранс не хоче втручатися у внутрішнє життя дочки, не хоче, щоб Катрин виросла такий же байдужої до чужих нещасть, як Жан-Шарль, але все-таки дає згоду. Новий рік вся сім’я зустрічає в Марти – сестри Лоранс. Березня вірить у Бога й всі сили намагається нав’язати свої переконання близьким. Вона засуджує Лоранс за те, що та не водить Катрин у церкву: віра повернула б дівчинці щиросердечна рівновага. Звичайно Доминик проводила цей день із Жильбером, але зараз дочки запросили і її. Доминик дружелюбно розмовляє зі своїм колишнім чоловіком, батьком Лоранс і Марти. Батько запрошує Лоранс з’їздити разом у Грецію. Там Лоранс у якийсь момент розуміє, що батько нічим не краще інших, що він такий же байдужий, як інші, що його любов до минулого – така ж втеча від життя, як міркування Жан-Шарля про майбутнє. Лоранс занедужує. Після повернення до Парижа вона почуває, що її будинок їй не ближче, чим камені Акрополя. Всі навкруги чуже, ніхто їй не близький, крім Катрин. Брижитт запрошує Катрин провести разом великодні канікули в їхньому сільському будинку. Лоранс хоче відпустити дочка, але Жан-Шарль заперечує

Він пропонує, щоб не розбудовувати Катрин, поїхати всім разом у Рим, а потім захопити Катрин верхівковою їздою – тоді в неї не залишиться часу зустрічатися із Брижитт. Психолог уважає, що вразливу Катрин краще оберігати від потрясінь. Батько Лоранс теж радить прислухатися до думки психолога, Катрин розстроєна, але готова підкоритися. Лоранс переживає, усі вмовляють її не робити з такого дріб’язку трагедію. Доминика повідомляє, що вони з батьком Лоранс вирішили жити разом.

Вона вважає, що чоловік і жінка, знову обретшие один одного після довгого років роздільного життя, щоб разом зустріти старість, що насувається, повинні виглядати гідно. Лоранс остаточно розуміє, що розчарувалася в батьку. Хвороба її, що проявляється в першу чергу в нудоті, – розпач. Її нудить від власного життя, від себе самої. Вона не знає, є чи пуття кротові відкривати ока – адже навкруги однаково морок. Але вона не хоче, щоб Катрин стала такий, який всі навколишні намагаються неї зробити, вона не хоче, щоб Катрин стала схожа на неї, щоб вона не вміла не любити, не плакати. Лоранс відпускає Катрин на канікули Кбрижитт.

О. Э. Гринберг



Короткий виклад роману Симони Бовуар “Чарівні картинки”