Короткий сюжет новели Артура Шницлера “Дружина мудреця”

Головний герой оповідання, від чийого імені ведеться оповідання, приїжджає на морський курорт із наміром залишитися там надовго й сповна насолодитися бажаним спокоєм. Тільки що він одержав докторський ступінь, а панянка, за якої він доглядав, вийшла заміж за інший. Він почуває, що ціла глава його життя залишається за, і це надає йому впевненості й спокою. Але раптом несподівана зустріч ламає його план відпочити від турбот і хвилювань. Під час прогулянки він бачить молоду жінку з маленьким сином і довідається її.

Це Фридерика, що исчезнули з його життя сім років тому. Вони згадують один одного, але тон їхньої привітальної бесіди натягнуть: Фридерика явно прагне уникнути подальшого спілкування з ним. А герой втрачає голову. Зустріч сколихнула в ньому заборонні спогади про ті дні його юності, які він провів у будинку свого професора, чоловіка Фридерики. Він знову почуває себе закоханим у жінку, що так довго, до самого дня його від’їзду з будинку професора, ставилася до юнака з материнською ніжністю, не більше. Але в день, коли він їхав, вона вбігла до нього в кімнату, покрила юнака поцілунками, упавши до його ніг. У цей момент за її спиною відкрили двері, і юнак, що остовпіли від жаху, побачили особу професора. Двері негайно закрилися. Фридерика підхопилася, у паніці вивела його з будинку й наказала негайно бігти

Сім років потім він не одержував від її ніяких звісток, і от, зустрівши випадково на курорті, вони не зважуються заговорити про той епізод. Вони влаштовують вітрильну прогулянку на острів, і там між ними відбувається пояснення. Фридерика зізнається, що любила його всі ці роки, і дорікає героя за багаторічне мовчання, коли вони із чоловіком так чекали від нього звісток. Герой у здивуванні:

Після епізоду в кімнаті його довго мучив страх перед всі чоловіком, що бачив, Фридерики; як же вона не розуміє, що він не міг писати їм, і настільки легко дорікає його. Фридерика допитивается, чи зрозумів він, що змусило неї відіслати його тоді так раптово, і герой починає догадуватися, у чому справа. Фридерика продовжує тим часом: їй здалося, що вона чула кроки за дверима, але там нікого не було, і чоловік повернувся через багато годин після втечі героя. Поки вона розповідає, він почуває, як щось холодіє в нього в груди. Замість коханої герой бачить поруч із собою чужу жінку. Герой думає про професора, про те, що Фридерика не знає й ніколи не знала, що чоловік бачив її в його ніг. Він нечутно пішов тоді й повернувся лише через кілька годин. Всі ці роки професор прожив поруч із нею, не видавши себе ні єдиним словом. Герой з жахом усвідомить, що чоловік їй усе простив і вона тягне дотепер безмовний тягар його прощення. Вона раптом перестає бути для нього просто бажаною жінкою, на її місці він бачить примару, оточена непроникною оболонкою глибокого прощення. І він уважає себе не вправі відкрити Фридерике ока, зняти з її цей жах. Фридерика не підозрює, що діється з героєм, і продовжує радісно щебетати про свій любові, а потім призначає йому побачення на вечір. Вражене мовчання героя вона приймає за вираження щастя, він же не силах глянути їй в особу. У той же вечір він їде й у поїзді намагається представити, як вона чекає його на узмор’я, але йому бачиться не живаючи жінка, а тільки безтілесна тінь

Автор: А. А. Фрідріх

Джерело: Всі шедеври світової літератури в короткому викладі. Сюжети й характери. Закордонна Література XX століття. М.: “Олімп”; ТОВ “Видавництво ACT”.



Короткий сюжет новели Артура Шницлера “Дружина мудреця”