Кордун Віктор – Біографія

Віктор Кордун (20 серпня 1946, с. Васьковичі – 3 вересня 2005, Київ) – український поет, перекладач. Один із найяскравіших представників Київської школи поезії.

Народився в с. Васьковичі Коростенського району Житомирської області.

Дебютував 1967 року на сторінках “Літературної України”, після чого відразу ж був заборонений до друку.

Вчився в Київському університеті імені Тараса Шевченка, з якого був виключений, потрапивши до списку політично неблагонадійних. Згодом закінчив Київський інститут театрального мистецтва. Разом з поетами Василем Голобородьком, Василем Рубаном, Миколою Воробйовим та іншими започаткував і теоретично обгрунтував так звану Київську школу поезії. Знову публікуватися Віктор Кордун зміг аж на початку 1980-х років. У 1990-х роках працював головним редактором літературного журналу Світо-Вид. Був заступником Голови президії Національної Спілки письменників України. Лауреат премій ім. П. Тичини та ім. В. Сосюри, а також премії Міжнародної фундації Антоновичів (США).

Помер у Києві 3 вересня 2005 внаслідок серцевого нападу. Похований у Вишневому Київської області.

Твори:

“Земля натхненна” (1984) “Пісеньки з маминого напрестка” (1986) “Славія” (1987) “Кущ вогню” (1990) “Сонцестояння” (1992) “Трава над травою” (2005). – К.: Неопалима купина, 176 с. Видавалися книги в перекладі німецькою мовою – “Kryptogramme” (1996) та “Weisse Psalmen” (1999), а окремі збірки – іншими мовами світу. Також Кордун перекладав твори Юстінаса Марцінкявічюса.


Кордун Віктор – Біографія