КАЗКА ПРО ОХА-ЧУДОДІЯ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА

Літературне читання 3 клас

З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ

КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ

ЛЕСЯ УКРАЇНКА

Лесю Українку знають у всьому світі. її поезію перекладено багатьма мовами.

У дев’ять років Лариса Косач (так насправді звали поетесу) почала складати вірші, а в тринадцять – друкуватися. За порадою мами свої твори вона підписувала псевдонімом1 Леся Українка, що став її другим ім’ям.

Дитинство Лесі минуло в селі Колодяжному на Волині. На все життя полюбила вона волинські луки, тихі лісові озера, соснові бори. І казку народну…

1 Псевдонім – вигадане прізвище чи ім’я, яким письменник підписує свої твори.

Давно в дитячий любий вік,

В далекім ріднім краю

Я чула казку. Чула раз,

А й досі пам’ятаю.

“Чи знаєте ви, що я люблю казки й можу їх вигадувати мільйони…” – зізнавалася письменниця.

– Прочитай назву віршованої казки Лесі Українки. Як ти гадаєш, про кого і про що йдеться у творі?

КАЗКА ПРО ОХА-ЧУДОДІЯ

В тридев’ятім славнім царстві,

Де колись був цар Горох, є тепер

На господарстві мудрий пан, вельможний Ох.

Сам той Ох на корх1 заввишки,

А на сажень2 борода, знає край

І вдовж, і вширшки, і кому яка біда.

Чи хто правий, чи неправий, чи хто

Прийде сам, чи вдвох, – всіх приймає

Пан ласкавий, тільки треба мовить: “Ох!”

На зеленому горбочку спершу

Він людей приймав, потім сів

У холодочку, звідти голос подавав.

А як з ранку та й до ранку

Стали люди обридать,

Ох зробив собі землянку,

Оха більше не видать.

Але хто те місце знає,

Де трухлявий пень і мох,

1Корх – міра довжини, що дорівнює ширині долоні.

2 Сажень – стародавня одиниця довжини, яка дорівнює близько 2 м 13 см.

Той приходить і волає

Або й тихо каже: “Ох!”

Хоч би навіть ненароком

Теє “ох!” промовив ти,

Знай, що вилізе те боком, –

Вороття вже не знайти!

Бо затягне з головою

Трясовиця1 мохова

І з душею, ще живою,

Під землею похова.

Під землею ж там –

Палати, де вельможний Ох сидить,

Гарні, пишнії кімнати,

Срібло-злото скрізь ряхтить2;

Дорогії самоцвіти, наче зорі,

Миготять, скрізь заморські

Дивні квіти, по клітках пташки

Сидять; золотії грають рибки

В кришталевих скриньочках;

І ведмеді ходять дибки

В рукавичках, жупанках3.

Враз тебе там обморочать

Блиск і пахощі міцні,

Попугаї заторочать

Приказки якісь дивні.

І безглузді очі втупить

В тебе рибка, мов чига…

Тут ведмедів гурт обступить,

Кожен лапу простяга, – той бере

Тебе за руку, той торкає за плече;

1 Трясовиця – болото.

2 Ряхтіти – мерехтіти.

3 Жупанок, жупан – старовинний верхній теплий одяг.

Боронь боже ворухнутись! –

Кров одразу потече.

Бо крізь білі рукавички враз

Проб’ються пазурі

Гачкуваті, мов гаплички1, –

Так і вп’ються, мов щури.

Тож, коли вже раз попався, –

Наче в пастку бідна миш, –

То сиди, мов прикувався,

Не рушай, мовчи та диш!

Вийде Ох: “Вітай в гостині!

Чи волієш нам служить?

Чи волієш, може, нині

Головою наложить?”

Скажеш: “Я служить не згоден”, –

Зараз цок тебе в лобок, якщо

Ти носить не годен

Рукавички й жупанок.

Стань на службу – подарують

Рукавички й жупанець,

Привітають, пошанують, –

Тільки ж там тобі й кінець!

Вічно будеш пробувати

У підземному дворі,

Більш тобі вже не видати

Ані сонця, ні зорі.

Де поткнешся – всюди брами,

Під замком та під ключем…

Десь далеко хтось часами

Озивається плачем.

Спів на плач відповідає,

Плач на спів, так без кінця…

Кажуть, бранка2 там ридає,

Жде юнака-молодця;

1 Гапличок, гаплик – металева зачіпка, що пришивається проти петлі одягу.

2 Бранка – полонянка.

Коло неї там Жар-птиця

Співом душу потіша,

Та сумна міцна темниця,

Смутна в дівчини душа.

Якби хтів їй волю дати

Хто з хоробрих юнаків,

Мусить перше розрубати

Сімдесят ще й сім замків…

Вже вам казка обридає?

Що ж! хто має “кладенець”,

Хай замки ті розрубає, –

Буде казочці кінець.

– Про кого йдеться в казці? До якої української народної казки вона подібна? Порівняй назви й початок цих творів.

– Де жив Ох? Як до нього потрапляли люди?

– Прочитай опис підземного царства. Чим воно небезпечне для людей?

– Пригадай народну казку про Оха. Чи легко було вирватися дідовому сину від Оха? Хто йому допоміг?

Як закінчуються обидві казки?

– Які думки викликала в тебе казка Лесі Українки?

– Яким ти уявляєш Оха з казки Лесі Українки? Намалюй його.



КАЗКА ПРО ОХА-ЧУДОДІЯ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА