І. Франко “Захар Беркут”. Історична основа повісті – героїчна боротьба народу Русі в XIII ст. проти татаро-монгольських нападників

УРОК 10

Тема. І. Франко “Захар Беркут”. Історична основа повісті – героїчна боротьба народу Русі в XIII ст. проти татаро-монгольських нападників.

Мета. З’ясувати історичну основу повісті “Захар Беркут”; розвивати навички художнього переказування твору; ввести в атмосферу далекого минулого рідного краю, виховувати почуття патріотизму.

Обладнання: текст повісті “Захар Беркут”, географічна карта, книга “Народні оповідання про давнину”.

Тип уроку: лекція-коментар з елементами евристичної бесіди.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

I. Бесіда з учнями.

– Де Франко перебував у 1882 році?

(Письменник жив у Нагуєвичах. Перед тим двічі побував у в’язниці. Поборов важку недугу – пропасницю – і неймовірно жахливі умови поліцейського етапу. Вдень важка, до “сьомого поту”, фізична робота в полі та вдома, а ввечері копітка праця над рукописами.)

II. Пояснення нового матеріалу.

І. Коментар до історії написання.

– Що, на вашу думку, спонукало І. Франка до написання повісті “Захар Беркут”?

(Зацікавлення історичним минулим рідного краю.)

– Поштовхом до написання твору було оголошення у 1882 р. в народовському журналі “Зоря” літературного конкурсу на кращий твір з сучасного життя, а ще ліпше – з історичного минулого народу. У листі до М. Павлика І. Франко писав, що повість має бути “ідеальна, з життя, а ще ліпше з бувальщини нашого народу. Отже, я пишу повість історичну, з XIII віку (напад монголів), та ідеальну (по поніманню характерів). Повість тота хоч і містить у собі багато історичної і неісторичної декорації, все-таки, надіюсь, збудить живий інтерес і у сучасних людей”.

Як бачимо, звертаючись до історії, Франко прагнув зацікавити читачів рішучою боротьбою українського народу, аби героїзм предків став тією традицією, яку необхідно наслідувати і розвивати. Крім того, письменник висловив мрії про майбутнє, нове, вільне від експлуатації, справедливе суспільство.

– Що ви знаєте з історії про боротьбу руського народу проти монголів?

У 1241 році внук Чингісхана Батий вогнем і мечем плюндрував землі Київської Русі. Орда безжалісно шматувала живе тіло руського народу, нівечила його душу, несла смерть, сіяла спустошення і рабство. Після впертої оборони був зайнятий і зруйнований Київ. В історичній повісті “Захар Беркут” всі герої не історичні, а, як стверджував сам автор, є витвором художньої фантазії. Але це ніскільки не зашкодило історизмові твору, не суперечило його художній правді. Та є у творі і те, що підтверджується історичними документами. Вся сюжетна канва твору будується на достовірному історичному факті – нападі монголо-татар. Письменник точно називає імена їхніх ватажків, накреслює маршрути походів, згадує про битву на р. Калка, про Данила Галицького. Другим джерелом повісті став фольклор – перекази та легенди, які народ зберіг у своїй пам’яті. Таким чином, “Захар Беркут” – це художній сплав історії та легенд, їх мистецьке творче осмислення.

Факт потоплення в Карпатах монголів в історії не відомий. Але народ у фольклорних творах опоетизував “славні діла славних прадідів”. Велике значення має і переказ про Сторожа – величезного кам’яного стовпа. Цар велетнів, цей “святий” камінь є своєрідним уособленням життя і ворогом богині смерті Морани. “Кажуть, – йдеться у переказі, – що колись Морана ще раз ізбере свою силу, щоб нею завоювати… Тухольщину, але отсей заклятий Сторож упаде тоді на силу Морани і роздавить її собою”. Так і сталося. В Тухольській долині знайшли свою смерть добірні сили завойовників. У примітці до твору Франко вказує на ще один фольклорний матеріал, яким користувався, – народний переказ про монахів київських печер, пов’язуючи його зі Скитом Манявським. Цей переказ письменник творчо використав, розповідаючи, як формувався світогляд Захара Беркута.

2. Коментар за картою.

– Село Тухля, про яке пише Франко, існує насправді й розташоване в мальовничій, порослій густими лісами місцевості неподалік від м. Стрий на Львівщині. (Учні знаходять це місце на карті.) Збереглися народні перекази про походження назви села. В одному з них його назва пов’язується із загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов поганий (тухлий) запах.

– Які ще населені пункти згадуються у творі?

(Села Корчин (тепер Сколівського району), Синевідське (нині Нижнє і Верхнє Синьовидне), р. Стрий та Опір (обидві витікають з гори Явірник, що на Сколівщині).

Коли татари знищили Тухлю, люди поселилися вище, але зберегли стару назву села. Про боротьбу тухлян з ворогами йдеться в топонімічній легенді “Цокан”. (Нижче Тухлі було вбито одного з монгольських ватажків на ім’я Шпокан, тому гору при вході в тухольську долину назвали Цокан.)

Події минулого, як зазначав сам автор, відбувалися поблизу “стін могутнього Зелеменя” (гора у сколівських Бескидах на північному сході від сучасної Тухлі заввишки 1177 м).

III. Робота за змістом I – V частин повісті.

1. Бесіда з класом.

– Де і коли відбуваються події, описані у творі?

– Навіщо письменник звертається до минулого? (Хотів у високохудожній формі розповісти про славні сторінки історії українського народу як приклад для наслідування сучасників.)

– Зачитайте підзаголовок повісті. Про що у ньому йдеться?

– Що ви можете сказати про життя русичів у ХНІ ст., розглянувши ілюстрацію до повісті?

– Який епізод з твору зображено?

– Епіграфом взято слова з поеми О. С. Пушкіна “Руслан і Людмила”. Зачитайте їх і скажіть, про що це свідчить.

Оглядаючись у минуле, письменник незмінно думав про “часи будучі, невідомі”. Це підтверджують композиційна рамка і кінцівка твору.

– Зачитайте кінець епілогу від слів “Сумно і непривітно тепер на нашій Тухольщині…” до слів “… і для наших “культурних” часів”.

– З якими героями зустрічаємось у повісті?

– Чому твір на історичну тему починається з побутової сцени полювання? (Автор хоче заінтригувати читача.)

– Чи заінтригували вас складні випробування, небезпечні ситуації, ризиковані вчинки героїв? Розкажіть стисло, які саме. (Сцена полювання, боротьба Мирослави і ведмедиці, визволення Мирослави.)

2. Робота у Трьох групах (після виконання звітують представники).

Завдання для 1-ої Групи

– За яких умов і про кого були сказані слова?

– “Занадто ти високо піднявся на крилах гордості, – але уважай! Доля звичайно тих найвище підносить, кого думає найнижче зіпхнути”. (Максим Беркут про Тугара Вовка після його гордовитої відмови віддати за нього Мирославу);

– “Тій не жаль би бути мужем”. (Тухольці про Мирославу);

– “Перестав ти розуміти нові, теперішні часи, їх погляди та потреби. Пережилися твої молодечі думи про свободу”. (Тугар Вовк про Захара Беркута на громадськім суді.)

Завдання для 2-ої Групи

– Ким були сказані слова?

– “Я зробив те, що кожний на моїм місці зробив би, – за що ж тут дякувати?” (Максимом);

– “Дивні ж у вас порядки! Князь бунтує проти своїх слуг, слуги против князя, князь і слуги проти народа, а народ проти усякої власті”. (Петою);

– “Сей ланцюг – то наш руський рід, такий, як вийшов з рук добрих, творчих духів”. (Захаром Беркутом.)

Завдання для 3-ої групи

(сильнішої)

– Продовжіть уривок. Кому належать ці слова?

– “Вночі, перед тим днем, коли ми мали рушати на ведмедів, мені…

– (приснилась мати”. (Сон Мирослави));

– “Мовчав досі, то… – (мовчи й довіку”. (Тугар Вовк, вбиваючи свідка на суді));

– “У мене пута на руках, а в тебе… (на душі”. (Максим про Тугара Вовка.))

3. Робота з текстом. (Учні знаходять уривки, виразно зачитують їх і з’ясовують роль пейзажів.)

– Опис тяжкої дороги на лови (ч. 1) – перемога людини у двобої з природою, показ зародження почуття між Максимом і Мирославою.

– Поле бою після поразки тухольців очима Максима (кінець ч. 5) – дисгармонія у світі природи і людини, контраст у зображенні.

– Ворожий табір очима Мирослави (ч. 4) – асоціація з пеклом, “криваве море, якому немає сили опертися”.

IV. Підсумок Уроку.

1. Бесіда з учнями.

– Чому твір “Захар Беркут” називаємо історичною повістю? Яку мету ставив перед собою І. Франко, беручись за її написання?

– Які матеріали використовував письменник при написанні твору?

– Чому с. Тухля змінило своє місце розташування?

– Чому не побралися Максим і Мирослава?

– Які важливі події зображено у I-V частинах твору?

– Сформулюйте тему твору. (Героїчна боротьба руського народу у XIII ст. проти монголо-татарських завойовників.)

2. Анкетування (письмова робота).

1. Чого я навчився на уроці?

2. Що було найцікавішим і чому?

3. Які завдання я виконував?

4. Які виникли труднощі та як їх подолав?

5. Мій настрій на уроці.

6. Побажання (собі, учителю, друзям). (Можна використати для різних типів уроку.)

V. Домашнє завдання. Завершити читання повісті.



І. Франко “Захар Беркут”. Історична основа повісті – героїчна боротьба народу Русі в XIII ст. проти татаро-монгольських нападників