Гомін, гомін по діброві Скорочено

Гомін, гомін по діброві, Туман поле покриває, Мати сина проганяє: “Іди, сину, геть від мене – Нехай тебе турки візьмуть!” “Мене, нене, турки знають – Мене кіньми наділлють!”

Гомін, гомін по діброві. Туман поле покриває, Мати сина проганяє:

“Іди, сину, геть від мене – Нехай тебе орда візьме!” “Мене, нене, орда знає – Сріблом, злотом наділяє!”

Старша сестра коня веде, А підстарша зброю несе, А меншая випитує:

“Коли, брате, з війська прийдеш?” “Візьми, сестро, піску жменю. Посій його на каменю – Ходи к ньому зіроньками, Полий його слізонькамиі Коли, сестро, пісок зійде – Тоді брат твій з війська прийде!”

Гомін, гомін по діброві. Туман поле покриває. Мати сина прикликає: “Вернись, синку, додомоньку. Змию тобі головоньку!” “Мене, нене, змиють дощі, А розчешуть густі терни,

А висушать буйні вітри!..”

Коментар Народна пісня “Гомін, гомін по діброві” належить до козацьких пісень. Запорозькі козаки – мужні захисники своєї рідної землі. Кожен хлопчик змалку готувався до служби у війську. На Запорозькій Січі був вій кодекс честі: треба виявляти мужність і стійкість у боротьбі ворогами, не кидати товаришів у біді, ставити громадські інтереси вище особистих. Хоч жінки, матері й залишалися самі, все ж вважати за честь посилати в запорожці чоловіків та синів; не прощали зради. Служба козацька важка й небезпечна, дуже часто не поверталися неї, падали на полі бою. Про це й говориться у творі. У пісні використані традиційні для фольклору прийоми паралелізму (паралельне ображення явищ природи й людського життя), діалогу, трикратного повторення, вживаються ласкаво-зменшувальні слова.



Гомін, гомін по діброві Скорочено