Фольклор

Розлилися круті бережечки – Народна лірика

РОЗЛИЛИСЯ КРУТІ БЕРЕЖЕЧКИ Розлилися круті бережечки, Гей, гей, по роздоллі; Пожурились славні козаченьки, Гей, гей, у неволі. Гей ви, хлопці, ви, добрі молодці, Гей, гей, не журіться, Посідлайте коні воронії,

Погляд

Лежу на холодній долівці і намагаюсь не дихати, мені не потрібен час, не потрібне повітря – все одно життя вже закінчилося. Я не маю змоги бачити сонце, сонце, яке вже

Творчість Максима Рильського О. І. Білецький

О. І. Білецький Творчість Максима Рильського “Класиками” ми звемо видатних письменників минулих часів. Але за сорок з лишком років наша радянська література досить уже сформувалась і виросла для того, щоб

Погляд з дзеркала

І розділ Світ прокинувся, а ти ще не спав, тебе трошки морозить від сьогодення, ти нервуєш… Холодне дерево за вікном прагне глобальності у високому розумінні, і тихий дощ криє твої

Веснянки – Народні пісні

ВЕСНЯНКИ Зійшли сніги, шумить вода, Весною повіва; Земля квіточки викида, Буяє травка молода; Все мертве ожива. Веселе сонечко блистить, Проміння щердо ллє; Гайок привітно шелестить, Неначе кличе пригостить; Струмочок виграє.

Українська народна казка – Чарівна скрипка

Українська народна казка записана Михайлом Григоровичем Івасюком на Буковині. Жив колись на світі бідний русин. І щоночі йому снився син – високий, гарний легінь. Але то був тільки сон. Життя

Українська народна казка – Ріпка

Був собі дід Андрушка, а в нього баба Марушка, а в баби дочечка Мінка, а в дочки собачка Хвін-ка, а в собачки товаришка – киця Варварка, а в киці вихованка

Ко, Мед і Я

Хто б міг подумати, що я сяду писати цього листа. Ніхто й ніколи. Я й сам нізащо не повірив би в сум, бо такі, як я – живуть сміхом. Таких,

Українська народна казка – Котик

Не знаю, в якомусь-то царстві жив собі чоловік, а в нього було три сини. От як умер батько, зостався їм спадок: млин, хлів і кіт. – Нум,- кажуть брати,- будемо

Марко Вовчок. Творчість Микола Зеров

Микола Зеров МАРКО ВОВЧОК. ТВОРЧІСТЬ “Народні оповідання” Марка Вовчка з хронологічного погляду можуть бути розподілені на кілька груп. Найраніші з них, числом 11, увійшли до першого Кулішевого видання 1853 р.

Зоряна Адамович – Осінній біль

Людині – ніжній, розумній, добрій, вічній, Яка покинула нас восени… Я скажено любила цю пору року. За що? Та я могла знайти тисячу, мільйон причин за що можна було її

Весна

Відчувати весну всією гамою кольорів, тікати від буденності та опосередкованості життя. Прагнути створити щось досконале, специфічне, як сонячний промінь, як дзеркальна блакить гірського озера. Суворі тони починають дратувати твою уяву,

Посадила огірочки – Соціально-побутові пісні

ПОСАДИЛА ОГІРОЧКИ Посадила огірочки Близько над водою, Поливала огірочки Дрібною сльозою. Ростіть, ростіть, огірочки, В чотири листочки!.. Не бачила миленького Аж три вечорочки! На четвертий побачила, Як череду гнала, Не

Дар

Знову червоне сукно і чорний колір землі – це все частина мене, мого існування… День поступово згас, забравши з собою усі земні мрії, які хмарами скупчилися навколо скупого світла, заходячого

Кармалюкова гора – Народні легенди

КАРМАЛЮКОВА ГОРА Біля села Гуменці тече невеличка річка, а понад річку гай. Гай зелений, густесенький. Він підіймається на високу гору. Цю гору називають Кармалюковою. Її знають багато людей. Колись на

Куліш, Чорна Рада Микола Зеров

Микола Зеров КУЛІШ: “ЧОРНА РАДА” 1845 р. на сторінках “Современника” видрукувано кілька розділів нового роману. Між Кулішем і редактором “Современника” П. О. Плетньовим розпочинається листування. В грудні місяці 1845 року

Весільні пісні – Народна драма

ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ Виготовлення короваю 1. Івашкова мати по улоньці ходить І сусідочок просить: – Ви, сусідочки мої, Та ходім ік мені, До мого дитяти короваю бгати, Сиром, маслом та посипати.

Франко Іван – Осел і Лев

Весела гостросюжетна казка Був собі Осел. Багато було йому праці у господаря. “давай,- думає,- втечу у ліс і буду жити на волі! Буду собі пастися в лісі, і хто мені

Федькович Юрій – Бідолашко

Казка нагадує “Маленького Мука” Був собі бідний чоловік та мав ще біднішого сина, бо був той син і слабовитий, і хоровитий, і ніжний, і худий, і сухий, і боязливий, і

Різник Григорій – Чиє сонечко?

Вилупилося Курча з яєчка, побачило у небі сонечко і питає в мами-Квочки: – Що це таке гарне та блискуче, мамо! – Сонечко,- каже Квочка. – А чиє воно! – цікавиться

Новина – Стефаник Василь

У селі сталася новина, що Гриць Летючий утопив у ріці свою дівчинку. Він хотів утопити і старшу, але випросилася. Відколи Грициха вмерла, то він бідував. Не міг собі дати ради

Туніська народна казка – Алі-лісоруб

Туніська народна казка про те, як завидющий ювелір намагався ошукати бідного й доброго лісоруба і що з того вийшло. Переклад з арабської Євгена Микитенка Був собі лісоруб Алі. Жив він

Дума про Самійла Кішку – Народні думи

ДУМА ПРО САМІЙЛА КІШКУ Ой із города із Трапезонта виступала галера, Трьома цвітами процвітана, мальована. Ой первим цвітом процвітана Златосиніми киндяками пообивана; А другим цвітом процвітана Гарматами арештована; Третім цвітом

Летючий корабель – Народний епос

ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ Був собі дід та баба, а в них було три сини: два розумних, а третій дурний. Розумних же вони й жалують, аба їм щонеділі нові білі сорочки дає,

Мбонде джон М. – Бегемот Кібоко

Оповідання танзанійського письменника про бегемота Кібоко. Переклад з Тамари Бочарової. ХТО ТАКИЙ БЕГЕМОТ КІБОКО В Африці, на березі океану, в неглибокій і теплій лагуні Куросані, живе собі один бегемот. Живе

Дума про Марусю Богуславку – Народні думи

ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная. Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників. То вони тридцять літ у неволі

Гордість української драматургії Максим Рильський

Максим Рильський Гордість української драматургії Ім’я Івана Карповича Тобілевича (1845-1907), який виступав на сцені під псевдонімом Карпенко-Карий, – по праву стоїть поряд з іменами найблискучіших діячів українського театру – Заньковецької,

Росін Вінеамін – Політ Барвінка на Місяць

Пригода ця почалась ось з чого. Прочитав якось Барвінок книжку про Місяць. “Книжка – це все-таки книжка, – міркував він, – а от якби самому побувати, подивитись, що там робиться

Ой на горі да женці жнуть – Народний епос

ОЙ НА ГОРІ ДА ЖЕНЦІ ЖНУТЬ Ой на горі да женці жнуть, А попід горою, Попід зеленою Козаки йдуть. А попереду Дорошенко Веде своє військо, Веде запорізьке Хорошенько! Посередині пан

Меланка – Народна драма

МЕЛАНКА НАША МЕЛАНКА ГОСПОДИНЯ Наша Меланка господиня, На ополонці ложки мила. Приспів: Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я! 1 На ополонці ложки мила, Ложку, тарілку упустила. Ложку, тарілку

Руданський Степан – Пан та Іван в дорозі

Віршована казка про те, як жадібний пан та простий чоловік мандрували разом, і хто кого ошукав. Ізійшлися пан з Іваном, По світі мандрують… Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На

Ой у нашої господиненьки – Щедрівки

ОЙ У НАШОЇ ГОСПОДИНЕНЬКИ Ой у нашої господиненьки Стоять убори на три комори. На ній панчішки за сороківця, За сороківця, бо й за червінця. Ой у нашої господиненьки Стоять убори

Згустки самотності

Згустки самотності Згустки рожевої помади малювали на вустах всю її біографію, що вмістилась в одному слові – самотня. Самотність була славою. Не тією, чиїм іменем назвали горілку, а тією, що

У неділю рано зілля копала – Пісні-балади

У НЕДІЛЮ РАНО ЗІЛЛЯ КОПАЛА Ой не ходи, Грицю, на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці, Солому палять і зілля варять, Тебе, Грицуню, здоровля позбавлять. Тамта одная чорнобривая, То чарівниця

З думкою про Рай (д. Б. Т. С. д. В.)

Привіт, Янголе! Сьогодні бачила, як ти усміхався. Обманюють ті, хто каже, що ти не вмієш сміятись. Насправді ти усміхаєшся дуже часто. Проте очі в тебе завжди сумні. Може, в очах

Весілля – Народна драма

ВЕСІЛЛЯ Велична народна опера: у ньому завжди були три жіночі хори (дружок, світилок, свах), у деяких місцевостях – один парубоцький. У хорових піснях пояснювався зміст і значення кожного обряду, величалися

Яйце-Райце – Народний епос

ЯЙЦЕ-РАЙЦЕ Колись була птиця жайворонок царем, а царицею – миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця – давай вони зерном ділитися.