Дума про Марусю Богуславку скорочено – Народні думи

Що на Чорному морі,

На камені біленькому,

Там стояла темниця кам’яная,

Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,

Бідних невольників.

То вони тридцять літ у неволі пробувають,

Божого світу, сонця праведного у вічі собі

Не видають.

То до їх дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка,

Приходжає,

Словами промовляє:

“Гей, козаки,

Ви, бідні невольники!

Угадайте, що в нашій землі християнській за день

Тепера?”

То тоді бідні невольники зачували,

Дівку-бранку,

Марусю, попівну Богуславку,

По річах познавали,

Словами промовляли:

“Гей, дівко-бранко, Марусю, попівно Богуславко!

Почім ми можем знати,

Що в нашій землі християнській за день тепера?”

Що тридцять літ у неволі пробуваєм,

Божого світу, сонця праведного у вічі не видаєм,

То ми не можем знати,

Що в нашій землі християнській за день тепера”.

Тоді дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка,

Теє зачуває,

До козаків словами промовляє:

“Ой козаки,

Ви, біднії невольники!

Що сьогодні у нашій землі християнській Великодня

Субота.

А завтра святий празник, раковий день Великдень”.

Козаки починають проклинати Марусю, що вона нагадує їм про величне свято, коли вони знаходяться в неволі. Бранка ж розповідає, що передасть їм ключі від темниці, коли пан турецький виїде до мечеті. Вона приходить до темниці й відмикає її.

… На волю випускає

І словами промовляє.

“Ой козаки,

Ви, біднії невольники!

Кажу я вам, добре дбайте,

В городи християнські утікайте,

Тільки, прошу я вас, одного города Богуслава

Не минайте,

Моєму батьку й матері знати дайте;

Та нехай мій батько добре дбає,

Грунтів, великих маєтків нехай не збуває,

Великих скарбів не збирає,

Та нехай мене, дівки-бранки,

Марусі, попівни Богуславки,

З неволі не викупає,

Бо я вже потурчилась, побусурменилась

Для роскоші турецької,

Для лакомства нещасного!”

Ой, визволи, Боже, нас всіх, бідних невольників,

З тяжкої неволі,

З віри бусурменської.

На ясні зорі,

На тихі води,

У край веселий,

У мир хрещений!

Вислухай, Боже, у просьбах щирих,

У нещасних молитвах

Нас, бідних невольників!


Дума про Марусю Богуславку скорочено – Народні думи