Гімнографія

Гімнографія (грецьк. hymnos – похвальна пісня та grapho – пишу) – загальна назва поетичних творів, пов’язаних з християнським богослужінням. Відповідно до ролі у церковній відправі і особливостей художньої структури виділяють

ПОЧАЇВСБКИЙ ІОВ

ПОЧАЇВСБКИЙ ІОВ (1551, Галицька земля – 28.10.1651, Почаїв, тепер Тернопільської обл.) – церковно-релігійний діяч, письменник. Народився в православній шляхетській родині. Десятирічним хлопцем став послушником Угорницького Спаського монастиря, в якому прийняв

ЗАРОДЖЕННЯ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА ТА ЕСТЕТИКИ В СТАРОДАВНІЙ ІНДІЇ

Питання теорії мистецтв у стародавній та середньовічній Індії розглядалися не у філософських трактатах, як це спостерігалося здебільшого в Греції, Римі, Китаї, а в численних поетиках, написаних санскритом. Погляди авторів цих

Молода Україна

“Молода Україна” – громадсько-політичний рух у Галичині 1870-90, ініційований І. Франком. Протистояв “москвофільству” та “народовству”. Представники “М. У.” репрезентували свої радикальні погляди на сторінках часописів “Друг”, “Громадський друг”, “Молот”, “Світ”,

Нерівноскладовий вірш

Нерівноскладовий вірш – вільний речитативний (астрофічний) вірш народних голосінь, дум і поодиноких старовинних обрядових (колядок, весільних), історичних та баладних пісень. На відміну від рівноскладового із симетричним розміщенням частин (колін) у

В ПОНЕДІЛОК НА РОБОТУ, А В НЕДЛЮ НА ВЕСІЛЛЯ (весільний поїзд і весільні чини)

Весільний поїзд (свати, почет, дружина) складають головні дійові особи весільної обрядовості – з боку молодого та з боку молодої. Головними фігурами, зрозуміло, є наречені, а вже навколо них здійснюються обрядові

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 90-х РОКІВ

СЕРГІЙ Єфремов, оцінюючи літературу 1919-1923 років, писав: “Тут усе горить ще болями часу. Це наша сучасність, до якої з історичною міркою зовсім було б дивно заходити, та й неможливо цілком”.

Лічилка

Лічилка – один із жанрів дитячого фольклору, римовані лаконічні вірші від п’яти до десяти (іноді – більше) рядків, призначені для розподілу ролей під час гри, послідовності участі в ній. Виконуються

Література для дітей

Література для дітей – художні, науково-популярні та публіцистичні твори, написані письменниками, безпосередньо для молодшого читача різних вікових категорій, починаючи з дошкільнят. Органічним її складником є фольклор з великою художньою та

СЯДЕМО РЯДКОМ ТА ПОГОВОРИМО ЛАДКОМ (посад)

Посад – це обрядові дії, що символізують остаточне закріплення шлюбу та об’єднання родів: спільна трапеза родин, які родичаються, викуп місця біля нареченої, обмін дарами між родинами молодого та молодої, розподіл

ОРЛИК ПИЛИП

ОРЛИК ПИЛИП (21.10.1672, с. Косуг, тепер у Білорусі – 24.05.1742, м. Ясси, тепер у Румунії) – письменник і суспільний діяч, гетьман України в екзилі. Походив по батькові з чеського баронського

Голосіння, тужіння, плачі

Голосіння, тужіння, плачі – фольклорні твори, які супроводжують похоронний обряд. Походять з доісторичних часів, коли смерть сприймали як наслідок ворожого наслання, діяння демонічної сили, а покійника вважали за такого, що

Чому І. Франко зауважував, що у П. Куліша друга частина думки б’є по першій?

І. Франко називав Пантелеймона Куліша “одним із корифеїв нашої літератури”, її “першою звіздою”. Водночас він зауважував, що в Куліша “друга половина думки б’є першій в пику”. Це висловлювання було обумовлене

РАДОГОСТ (РАДЕГОСТ, РАДЕГАСТ)

РАДОГОСТ (РАДЕГОСТ, РАДЕГАСТ) – бог торгівлі та мореплавства у західних українських племен. У прибалтійців (зокрема у бодричів) – верховний бог Сонця й родючості. Зображувався у шоломі й кольчузі, з віщою

ДУХНОВИЧ ОЛЕКСАНДР

ДУХНОВИЧ ОЛЕКСАНДР (24.04.1803, с. Тополя, тепер Гумєнського округу, Словаччина – 30.03.1865, м. Пряшів, Словаччина) – письменник, педагог, журналіст, видавець, культурно-громадський діяч, просвітитель. Закінчив Ужгородську гімназію (1821) та богословську семінарію (1827).

Шифр

Шифр (фр. chiffre – цифра) – у бібліотечній справі – умовне позначення місця книги на бібліотечних полицях, документальних матеріалів – в архівосховищах. Існує багато інших застосувань Ш., зокрема при обробці

ЛІДИ (“КРИЖАНІ ЛЮДИ”)

ЛІДИ (“КРИЖАНІ ЛЮДИ”) – дванадцять давньоукраїнських общин, котрих об’єднав наддніпрянський (оріанський) воєвода Лід і повів “на нові землі” до Малої Азії, а звідти – до Північної Італії, де ці общини

Парадигма

Парадигма (грецьк. parаdeigma – приклад, взірець) – 1. Ряд об’єднаних певною спільною ознакою мовних одиниць, кожна з яких визначається через відношення протиставлення до інших, тобто через парадигматичні відношення (див.: ,

ТОБІЛЕВИЧ СОФІЯ

ТОБІЛЕВИЧ СОФІЯ (15.10.1860, с. Новоселиця, тепер Жмеринського р-ну Вінницької обл. -07.10.1953) – актриса, письменниця, перекладач, фольклорист. Народилася в родині поляка В. Дітковського. Рано зосталася сиротою. Мати (українка) була освіченою жінкою,

У чому полягає символічне значення образу світла в драмі І. Кочерги “Свіччине весілля”?

У передмові до п’єси “Свіччине весілля” І. Кочерга писав: “Коли я випадково натрапив на мотив “заборони світла”, мотив, що й послужив темою для цієї драми, мене захопила в ньому можливість

Черниговский листок

“Черниговский листок” – щотижнева літературно-громадська газета, що виходила 1861-63 українською і російською мовами в Чернігові. Видавцем-редактором був Л. Глібов, якому належала і значна частина байок, ліричних поезій українською і російською

ВАГИЛЕВИЧ ІВАН

ВАГИЛЕВИЧ ІВАН (псевд: Далибор Вагилевич, Волк Заклика, Далибор; 02.09.1811, с. Ясень, тепер Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл. – 10.05.1866, м. Львів) – поет – романтик, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч. Навчався

ПРАЦЯ ЯК ОСНОВА ЖИТТЯ

Землі кланяйся низько – до хліба будеш близько. Чимало видів господарської діяльності, промислів і ремесел сьогодні, на жаль, забуто, проте ті види, що збереглися, розвиваються як важливі складові декоративно-прикладного мистецтва,

ВАПЛІТЕ

ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури ) – письменницька організація, яка існувала у Харкові 1926-28. Виникла внаслідок розпаду спілки “Гарт”, у якій ще 1925 утворилася група М. Хвильового “Урбіно”, котра вбачала

Життя і мистецтво

“Життя і мистецтво” – літературно-мистецький місячник, виходив у Львові 1920, Редколегія: Ф. Федорців, С. Чарнецький, М. Голубець, М. Струтинський. Відповідальний редактор – М. Струтинський. Мав розділи: “Поезія”, “Оповідання, новели, нариси,

Апокопа

Апокопа (грецьк. Apokope – утинання) – усічення наприкінці слова одного чи кількох звуків без порушення значення. слова. А. поширена у мовній (побутовій) практиці, що впливає і на художнє мовлення: Що

Велика література

“Велика література” – художня література як один із визначальних чинників самоздійснення нації. Ії ідею обгрунтував У. Самчук у доповіді на першому з’їзді МУРу (Мистецького Українського Руху) 11 грудня 1945 (м.

П’ЯТНИЦІ

П’ЯТНИЦІ – жіночі капища МОКОШІ, що їх будували, як правило, на роздоріжжях. До храмів приходили жінки попросити у своєї заступниці гарних і розумних дітей, злагоди в домі, уміння господарювати, таїни

Айрен

Айрен (букв.: твір, написаний вірменською мовою) – особливий жанр вірменської лірики, позначений стійкими рисами композиції та віршування, перейнятий філософськими, еротичними та дидактичними мотивами. Це переважно чотирирядкова монострофа (трапляються 6- і

ПРОСВІТА

“ПРОСВІТА” – масова культурно-освітня організація в Україні, яка відіграла велику роль у пробудженні національної свідомості українського народу. Виникла 1868 р. у Львові як українська народовська науково-просвітницька організація, метою якої було

МОРАЧЕВСЬКИЙ ПИЛИП

МОРАЧЕВСЬКИЙ ПИЛИП (псевд. – Хвилимон Галузенко, крипт. – М. Ф.; 26.11.1806, с. Шостовиця на Чернігівщині – 29.04.1879, с. Шняківка, тепер Ніжинського р-ну Чернігівської обл.) – поет – романтик, перекладач, лексикограф.

Каталог

Каталог (грецьк. katalogos – список) – систематичний перелік книг, картин, музейних експонатів та інших предметів, складений для полегшення їх розшуку. В бібліотечній практиці складається з метою інформування про фонди даної

Герменевтика

Герменевтика (грецьк. hermeneutikos – пояснюю, тлумачу) – у первісному значенні – напрям наукової діяльності, пов’язаний з дослідженням, поясненням, тлумаченням філологічних, а також філософських, історичних і релігійних текстів. У давньогрецькій філології

Народна творчість

Народна творчість – сукупність творчої діяльності народу, яка виявляється у різних видах мистецтва: в усній словесній поезії, музичних вокально-інструментальних творах, танцях, хороводах, сценічній грі, драмі, в народній архітектурі та найрозмаїтіших

СЛОВО О ЗАКОНІ І БЛАГОДАТІ

– визначна пам’ятка Київської Русі, написана між 1037 і 1050 рр. Виголошене Іларіоном Київським – першим руським митрополитом в Десятинній церкві чи Софійському соборі у присутності князя Ярослава та його

ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ ПАЇСІЙ

ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ ПАЇСІЙ (світське ім’я – Петро; 21.12.1722, Полтава – 15.11.1794, Нямецький монастир, Молдова) – релігійний філософ, церковний діяч, перекладач. Виховувався в родині з глибокими літературними й релігійними традиціями, найвідомішим з

“МАГА ВІРА” (МОГУТНЯ ВІРА, УКРАЇНСЬКА БІБЛІЯ)

“МАГА ВІРА” (МОГУТНЯ ВІРА, УКРАЇНСЬКА БІБЛІЯ) – фундаментальна праця видатного українського шумеролога, етнолога, філософа та історика Лева Силенка (США) – лідера Руху за утвердження серед українців рідної української національної віри.

УНІЯ

УНІЯ – церковне об’єднанім української православної церкви з римо – католицькою при єдності віри в різнорідності обрядів. Відомо кілька спроб такого об’єднання; вперше за Данила Галицького 1253 р. з наданням

Фабула – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ЗМІСТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ

РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 4.СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ЗМІСТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ. 4.2. Фабула Фабула (лат. fabula – байка, історія) – подієва основа змісту, перебіг основних подій, що розгортає конфліктне положення,

Металеві дні

“Металеві дні” – літературний та громадсько-політичний місячник, що виходив в Одесі (1930-33) на базі попередніх журналів (“Блиски”, “Прибой”). На сторінках часопису друкувалися В. Сосюра, М. Йогансен, В. Гадзінський, О. Близько,

Висхідна стопа

Висхідна стопа – група сильних і слабких складів, у силабо-тонічній системі – наголошених і ненаголошених, розташованих за принципом висхідної інтонації. В. с, як правило, закінчується сильним складом (ямб, анапест, бакхій,

Сага

Сага (давньосканд. saga – сказання) – оригінальні та перекладні епічні (історичні та героїчні) твори з віршованими вставками, поширені в Ірландії та Ісландії (VIII-XIII ст.). Поділяються на ранні (усні) та пізні

Сценарій

Сценарій (італ. scenario, від лат. scaena – сцена) – предметно-зображальна і композиційна основа сценічної вистави чи кінострічки, передана у формі скороченого викладу або максимально деталізована; в останньому випадку сценарій набуває

Фольклоризм

Фольклоризм (від англ. folk-lore – народна мудрість, народне знання) – наявність фольклорних елементів у літературному творі. Проявляється на різних функціональних зрізах: через сюжетне запозичення, введення у текст окремих фольклорних мотивів

НОМИС

НОМИС (спр. прізв. – Симонов Матвій, псевд. – В. П. Білокопитенко; 29.11.1823, с. Заріч, тепер Оржицького р-ну Полтавської обл. – 08.01.1901, м. Лубни, Полтавської обл.) – фольклорист, етнограф, письменник і

ІЛАРІОН КИЇВСЬКИЙ

ІЛАРІОН КИЇВСЬКИЙ (р. пар. невід. – не раніше 1054) – давньоукраїнський письменник Відомо, що певний час був пресвітером церкви у Берестовому поблизу Києво-Печерського монастиря. 1051 р. князь Ярослав Мудрий разом

ХАТА – ЯК ВІНОЧОК, ГОСПОДИНЯ – ЯК КВІТОЧКА (декоративне оздоблення хати)

Декоративне оздоблення хати полягає, по-перше, в різьбленні (зазвичай зрубного житла), обмазуванні глиною та побілці, підведенні кольоровими глинами та декоративному поліхромному розписі. Сьогодні, коли вибір фарб надзвичайно широкий, наприклад, віконниці розмальовуються

Хрестоматія

Хрестоматія (грецьк. chrestоs – корисний і mаnthano – вивчаю) – навчальна книга, укладена із систематично підібраних матеріалів – художніх, публіцистичних, наукових творів або їх уривків. Різновидом X. є читанки. Класичні

ДЕНЬ ПРЕПОДОБНОГО КАСІЯНА

Цей день відзначають раз на чотири роки, 13 березня, оскільки за старим стилем день преподобного Касіяна припадає на 29 лютого. . Приказка “Чого це ти Касіяном дивишся” дає чітке уявлення

Серія

Серія (від лат. series – ряд) – сукупність видань, об’єднаних спільним задумом, тематикою, цільовим або читацьким призначенням, що виходять під спільною назвою серії, як правило, в однотипному оформленні. Періодичні або