ДОМІВКА

Не дай, Боже, в чужій, хаті жити, в чужій печі палити.

Мабуть, не випадково автори численних художніх творів звертаються до образу мальовничої української хати, що потопає у смарагдовій зелені та сніжно-білому цвіті вишневого садочка. Біленька й чепурна, дбайливо підведена глиною, вона привітно дивиться на вас своїми віконцями й ніби запрошує завітати.

..

І це дійсно так. Можливо, тому, що хата для українця завжди була не лише місцем мешкання, але й святинею.


ДОМІВКА