Дієреза

Дієреза (грецьк. diairesis – рсзмежованість, роздільність) – в античній версифікації – заміна довгого складу в стопі двома короткими. В силабо-тоніці д. вживається за вимогами метроструктури (“Убогії ниви, убогії села” – Б. Грінченко), коли додається зайвий голосний у слові; також – коли він опускається (подеколи замість слова “Україна” вживається “Вкраїна” чи “Украйна”):

Ідіте на Вкраїну, Заходьте в кожну хату – Ачей вам там покажуть Хоч тінь його розп’яту

(П. Тичина).

Д., як і афереза, пов’язана з чергуванням звуків української мови і з розкладанням дифтонгів на їх складники, що майже не спостерігається в сьогоденній поезії, хоч окремі випадки трапляються, як-от у підляського поета Ю. Гаврилюка:

Міесець вбрався в хмару в Міедну зброю Свіетло його догасає Через небо пронюосся Віетьор хмари перевертає Розносіт звуон вікуов.

Подібне спостерігається в поезіях, писаних діалектом.


Дієреза