БУДЬ ПРИРОДІ ДРУГОМ. ВАСИЛЬ ЧУХЛІБ РАВЛИК

Мета: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Василя Чухліба; розкрити красу і своєрідність його творів; удосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити оцінювати вчинки дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення, інтуїцію читача; виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

Гра “Віднови вірш”

ХАТКА

Равлик-син прийшов до татка:

(Равлик-син прийшов до татка:

То не влізуть в неї ріжки.

– Затісна у мене хатка,

Якщо виросту ще трішки,

Якщо виросту ще трішки,

– Затісна у мене хатка,

То не влізуть в неї ріжки.

Глянув батько на хатинку:

Глянув батько на хатинку:

Підростає хатка теж.

– Не журися, любий синку,

Бо не тільки ти ростеш,

Бо не тільки ти ростеш,

– Не журися, любий синку,

Підростає хатка теж.)

П. Сорока

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра “Обличчям до обличчя”

Учні в парах повертаються одне до одного і переказують оповідання Галини Демченко “Лелеки” від імені Лелечича (с. 149-151).

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

– Сьогодні ми відкриємо ще одну сторінку української дитячої літератури. Ознайомимося з життєвим і творчим шляхом Василя Васильовича Чухліба.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Біографічна довідка

– Василь Чухліб народився в селі Лебедівка на благословенній землі древньої Чернігівщини, і мальовнича краса її природи з малих літ глибоко запала йому в серце, щоб вихлюпнутися схвильованими рядками в його поетичній прозі.

Районна газета “Правда Остерщини” опублікувала перший вірш Василя Чухліба, коли він був ще учнем середньої школи. У 1970-ті роки новели В. Чухліба, надруковані в періодиці, привернули увагу редакції журналу “Малятко”, і тоді письменникові запропонували виступити з оповіданнями для дітей. Згодом з творів, надрукованих у “Малятку”, склалася перша книжечка молодого літератора “Хто встає раніше”. Відтоді письменник не полишає працювати для дітей. Пише В. Чухліб короткі оповідання та казки – прозорі, як кришталь, тихі, як тепле літо. Більшість із них – про природу. Живе Василь Чухліб у Києві. Василю Чухлібу присуджено премію імені Лесі Українки 1996 року.

2. Опрацювання статті про Василя Чухліба у підручнику (с. 151)

Гра “Рибки”. Самостійне мовчазне читання статті учнями

– Якими мовами перекладені оповідання Василя Чухліба?

– До чого вони закликають?

– У яких книжках письменник розповів про різноманітні випадки із життя дітей?

3. Опрацювання оповідання В. Чухліба “Равлик” (с. 152-153)

1) Гра “Упізнай героя”.

– Лізе-лізе потихеньку,

Тягне гору помаленьку,

А коли лякається –

У горі ховається. (Равлик)

2) Робота над заголовком.

– Промовте заголовок: із захопленням; із радістю; зі здивуванням; з невдоволенням.

3) Читання оповідання учнями в парах одне одному.

– Чи сподобалося вам оповідання?

– Який настрій воно у вас викликало?

– Хто є головними персонажами оповідання?

Фізкультхвилинка

4) Словникова робота.

– Доберіть синоніми до слів: вигулькнув (з’явився); упертюх (упертий, непоступливий, настирливий); здолати (перемогти, підкорити).

5) Повторне читання оповідання учнями вголос.

– Про яку подію із життя Тетянки розповів автор?

– Що вас зацікавило у творі?

Цікаво знати! (додаток)

Одними з найдавніших жителів планети є равлики. Учені стверджують, що ці крихітки з’явилися більше 500 мільйонів років тому. Вони можуть адаптуватися до будь-якого середовища, не вимагають багато їжі. Равлики живуть у середньому близько 15 років. Їх життєздатність уражає: під час несприятливих умов вони можуть впасти у сплячку навіть на півроку! З настанням холодного періоду року молюск утягує ногу і голову в раковину, сховавшись попередньо під листя або в землі. Вхід закривається слизом, який з часом твердне. Триває цей сон аж до настання весни. Таким чином, равлики можуть переносити сильний холод і спеку. Приміром, садові представники можуть витримувати температури аж до -120 °С. З настанням теплої пори року равлики прокидаються і жадібно накидаються на їжу. Вони розмножуються шляхом відкладання яєць. Равлики не здатні жувати, вони перетирають їжу своїми 25 тисячами зубами, які розташовані у вигляді терки.

Їдять вони все: маленьких личинок, траву, листя, черв’яків. П’ють ці створіння не тільки ротом, але і за допомогою зовнішніх покривів шкіри. Висушені екземпляри за шість годин ввібрали через слизову оболонку таку кількість води, яка дорівнює половині всієї їхньої ваги. Цікавий факт! У Франції живе бургундський равлик, який узимку в мороз і влітку в посуху спить, але, коли йде теплий тихий дощ, він починає “співати” – видає такі звуки, які нагадують мелодійний спів.

Равлики володіють однією дуже неприємною для тварин і людини особливістю, яка виявляється в основному навесні: вони є переносниками паразитів: стрічкових черв’яків і глистів.

6) Робота в групах. Читання оповідання за особами.

– За допомогою інтонації передайте здивування, радість, невдоволення Тетянки та розсудливість тата.

– Як ви розумієте зміст виділених слів?

4. Робота за ілюстрацією

– Подивіться на ілюстрацію до цього оповідання.

– Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?

– Що художник зобразив на картині?

– Що він намалював у центрі картини? Удалині?

– Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?

– Опишіть картину, використовуючи рядки з оповідання.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

– Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

– Чого навчає нас це оповідання?

– Який висновок для себе зробили?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Переказувати оповідання: 1-ша група – від імені Тетянки; 2-га група – від імені равлика.



БУДЬ ПРИРОДІ ДРУГОМ. ВАСИЛЬ ЧУХЛІБ РАВЛИК