Брати Грімм. Казка “Пані Метелиця” та її художні особливості

УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 5 КЛАС

I семестр

НАРОДНА КАЗКА

(5 годин)

УРОК № 9

Тема. Брати Грімм. Казка “Пані Метелиця” та її художні особливості

Мета: допомогти учням з’ясувати й поцінувати художні особливості народної казки, її національний колорит; розвивати навички виразного читання й переказу за особами, розігрування інсценівок; виховувати естетичні смаки, культуру поведінки та спілкування.

Обладнання: елементи декорацій та одягу героїв казки ” Пані Метелиця”.

Теорія літератури: будова казки, зачин, кінцівка, триразові повтори.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

– Ви, мабуть, помітили, що народні казки схожі за своєю будовою – розпочинаються фразами “Жили-були…”, “Жили собі…”, “За морями, за лісами, за далекими краями…”, “В одному царстві…”, “В одній країні…”, дія в них повторюється тричі, герої, як правило, не мають власних імен, а закінчується все щасливо. Чим ще подібні казки різних народів, які їхні особливості, чим вони відрізняються – про це йтиметься на сьогоднішньому уроці.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда

– Який літературознавчий термін згадується вам після прочитання російської народної казки “Морозко” та української народної казки “Дідова дочка і бабина дочка”? (Мандрівний сюжет)

– Чим казки схожі, а чим відмінні? (Схожі історіями рідної та нерідної за материнською лінією дочок; характерами; кінцівкою; повчанням. Несхожі: наявністю інших персонажів – батька-діда, Мороза та ін.; прислів’ями та приказками, національним колоритом.)

2. Літературний диктант

(Тут і далі проводиться за методикою: учитель читає запитання, учні у зошитах під відповідним номером пишуть відповідь.

Перевіряються роботи в парах, самостійно або учнями-асистентами під керівництвом вчителя. Кожна правильна відповідь – 1 бал, який позначається чорнилом червоного кольору на полях – відповідно “+” або “-“.) Час роботи – 10-12 хвилин.)

1) Яку роботу виконувала пасербиця? (Пряла)

2) За чим рідна дочка стрибнула в криницю? (За починком)

3) Чого пасербиця злякалася, побачивши пані Метелицю? (Її великих зубів)

4) Хто просив допомоги у дівчат? (Хліб та яблуня)

5) Коли на світі йшов сніг? (Коли збивалося пір’я в подушках пані Метелиці)

6) Що пані Метелиця подарувала працьовитій дівчинці? (Золото)

7) Чим нагородила пані Метелиця ледащицю? (Смолою)

8) Хто першим сповіщав про повернення дівчат та їхні успіхи? (Півень)

9) Чому пасербиця вирішила піти від пані Метелиці, хоч їй було в неї добре? (Скучила за рідною домівкою, рідним краєм)

10) Що означає вираз “відлягло від серця”? (Заспокоїтися, перестати тривожитися, боятися)

11) Коли рідна дочка вдови почала лінуватися на службі у пані Метелиці? (На другий день)

12) Коли мачуха й сестра зраділи пасербиці, не знали, де й посадити? (Коли побачили на ній багато золота)

IV. Формування вмінь та навичок учнів

1. Інсценізація епізодів казки “Пані Метелиця”

Підготовлені учні (ті, хто бажають або за жеребкуванням) ставлять сценки ланцюжком або імпровізовано.

Епізоди для інсценізації

– Розмова пасербиці та мачухи, їхня сварка. Діалог працьовитої дівчинки з піччю, хлібом та яблунею.

– Зустріч пасербиці й пані Метелиці.

– Розмова дівчинки з пані Метелицею про повернення додому.

– Пасербиця повертається до мачухи й сестри; реакція півня.

– Шлях ледащиці до пані Метелиці.

– Служба ледарки в пані Метелиці та її “заробіток”.

– Повернення рідної дочки додому; реакція півня.

До складання діалогів підходити творчо, доповнювати власними репліками, деталями, наочністю – декораціями та елементами костюмів.

2. Бесіда про художні особливості казки

– Як називаються слова, якими традиційно починається казка? (Зачин) Наведіть приклад з казки “Пані Метелиця” та ін.

– Які “магічні” числа найчастіше зустрічаються в казках? (Три, сім, дев’ять, дванадцять, тридцять три; у “Пані Метелиці” – два)

– Що в казці “Пані Метелиця” реальне, а що – фантастичне? (Важка праця нерідної дочки, несправедливе до неї ставлення – реальне; персонаж пані Метелиця, обсипання золотом, підземне царство – фантастичні.)

– Чому герої часто не мають власних імен? (Тому що їх образи узагальнені, типові, і не важливо, як їх звати, важливо, що і як вони чинять.)

– Для чого повторюються події? (Щоб порівняти поведінку героїв, їхні характери.)

– Чим завершується казка? (Тим, що зло покаране, а добро торжествує.)

3. Розв’язання проблемно-пошукового завдання

– Що уособлює смола, яку удовина дочка за все життя відмити не могла? Своє твердження обгрунтуйте. (Сором, недобра слава. Африканське прислів’я говорить: “Ім’я – не одяг, заплямуєш – не відмиєш”.)

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Укажіть стрілочками “власників” прислів’їв:

VI. Домашнє завдання

Підготуватися до тематичного оцінювання.

Скласти усне оповідання про те, яким було подальше життя дівчат-сестер.

VII. Підсумок уроку

Учитель. Відомий український письменник Іван Якович Франко, який також цікавився фольклором і ретельно збирав його, говорив про те, що коли фольклорні твори різних народів “є мудрістю, то, очевидно, мудрістю міжнародною”. А видатний чеський педагог Януш Коменський зазначав: “Вивчення мудрості підносить і робить нас сильними й доброчесними”. Тож будьмо сильними й доброчесними!



Брати Грімм. Казка “Пані Метелиця” та її художні особливості