Біографія Толстого Лева Миколайовича

Толстой, Лев Миколайович ( 1828-1910 г. г.) Прозаїк, драматург Біографія Народився Толстой 9 вересня 1828 року в садибі Ясна Галявина Тульської губернії в сім’ї поміщика. Батьки Толстого належали до вищої знаті, ще при Петрові I предки Толстого по батьківській лінії одержали графський титул. Батьки Лева Миколайовича рано вмерли, у нього залишилися тільки сестра й три брати. Опіку над дітьми взяла на себе тітка Толстого, що жила в Казані. Вся сім’я переїхала до неї. В 1844 році Лев Миколайович надходить в університет на східний факультет, а потім учиться й на юридичному Толстой знав більше п’ятнадцяти іноземних мов ще в 19 років.

Він серйозно займався історією, літературою. Навчання в університеті тривали недовго, Лев Миколайович залишив університет і повернувся додому в Ясну Галявину. Незабаром він вирішує виїхати в Москву й присвятити себе літературної діяльності. Його старший брат, Микола Миколайович, їде на Кавказ, де йшла війна, як офіцер-артилерист.

Дотримуючись приклада брата, Лев Миколайович надходить на службу в армію, одержує офіцерський чин і відправляється на Кавказ Під час Кримської війни Л. Толстой переводиться в діючу Дунайську армію, бореться в обложеному Севастополі, командуючи батареєю. Товстого нагородили орденом Ганни (“За хоробрість”), медалями “За захист Севастополя”, “На згадку війни 1853-1856 г. г.”. В 1856 році Лев Миколайович вийшов у відставку. Через якийсь час він їде за кордон (Франція, Швейцарія, Італія, Німеччина). З 1859 року Лев Миколайович активно займається просвітительською діяльністю, відкривши в Ясній Галявині школу для дітей селян, а потім сприяючи відкриттю шкіл по всій окрузі, видаючи педагогічний журнал “Ясна Галявина”. Товстої серйозно захопився педагогікою, вивчав закордонні методики викладання.

З метою поглибити свої знання в педагогіці він відправляється в 1860 році знову за кордон. Після скасування кріпосного права Толстої бере активну участь у рішенні споровши між поміщиками й селянами, виступаючи світовим посередником. За свою діяльність Лев Миколайович одержує репутацію неблагонадійної людини, у результаті чого в Ясній Галявині зробили обшук з метою знайти таємну друкарню. Школа Толстого закривається, продовження педагогічної діяльності стає майже неможливим.

До цього часу Лев Миколайович уже написав знамениту трилогію “Дитинство Отроцтво. Юність.”, повість “Козаки”, а також безліч оповідань і статей.

Особливе місце в його творчості зайняли “Севастопольські оповідання”, у яких автор передав свої враження від Кримської війни В 1862 році Лев Миколайович жениться на Софії Андріївні Берс, дочки лікаря, що стала на довгі роки його вірним іншому й помічником. Софія Андріївна взяла на себе всі турботи по господарству, а крім того вона стала редактором свого чоловіка й першим його читачем. Дружина Толстого вручну переписувала всі його романи перед відправленням у редакції. Досить представити, як складно було підготувати для печатки “Війну й мир”, щоб оцінити самовідданість цієї жінки.

В 1873 році Лев Миколайович закінчив роботу над “Ганною Карениной”. До цього часу граф Лев Толстой стає відомим письменником, що одержав визнання, що веде переписку з багатьма літературними критиками й авторами, що активно бере участь у громадському житті Наприкінці 70-х років – початку 80-х років Лев Миколайович переживає серйозну духовну кризу, намагаючись переосмислити зміни, що відбуваються в суспільстві, і визначитися у своїй позиції громадянина. Товстої вирішує, що необхідно піклуватися про благополуччя й освіту простого народу, що дворянин не має права бути щасливим, коли селяни перебувають у тяжкому становищі. Він намагається почати зміни із власного маєтку, з перебудови свого відношення до селян.

Дружина Толстого наполягає на переїзді в Москву, тому що дітям необхідно одержати гарне утворення Із цього моменту починаються конфлікти в сім’ї, тому що Софія Андріївна намагалася забезпечити майбутнє своїх дітей, а Лев Миколайович уважав, що із дворянством покінчене й прийшов час жити скромно, як весь російський народ. У ці роки Толстої пише філософські твори, статті, бере участь у створенні видавництва “Посередник”, що займався книгами для простого народу, пише повести “Смерть Івана Ілліча”, “Історія коня”, “Крейцерова соната”. В 1889 – 1899 роках Толстої закінчує роман “Воскресіння”.

Наприкінці життя Лев Миколайович остаточно вирішує розірвати зв’язок із забезпеченим дворянським життям, займається добродійністю, освітою, міняє порядки у своєму маєтку, даючи волю селянам Така життєва позиція Лева Миколайовича стала причиною серйозних домашніх конфліктів і сварок із дружиною, що інакше дивилася на життя. Софія Андріївна переживала за майбутнє своїх дітей, була проти нерозумних, з її точки зору витрат Лева Миколайовича. Сварки ставали усе серйозніше, Толстой не раз уживав спробу піти з будинку назавжди, діти переживали конфлікти дуже важко. Колишнє взаєморозуміння в сім’ї зникло. Софія Андріївна намагалася зупинити чоловіка, але потім конфлікти переросли в спроби роздягнула майна, а також прав власності на твори Лева Миколайовича.

Зрештою 10 листопада 1910 року Толстой залишає свій будинок у Ясній Галявині й іде Незабаром він занедужує запаленням легенів, змушений зупинитися на станції Астапово (нині станція Лев Толстой) і там умирає 23 листопада



Біографія Толстого Лева Миколайовича