Андрій Малишко – Теслярі

АНДРІЙ МАЛИШКО ТЕСЛЯРІ Теслярі робили мости На Дніпрі, і Дінці, і на тихому Збручі, І могли б мости бурю пронести, Кленові, соснові, дубові негнучі. Танки повзли і підвід ключі, Артилеристи везли “катюшу”, І гули мости вдень і вночі, Як би сказати, за милу душу. Тесля сидить на бережку, Курить махорку, думу гадає: Як він звалить дубину важку Десь на Одері а чи на Дунаю. За троє літ, як за довгий вік, Дорога кленова лежить за даллю. Вчора генерал сказав: – Оце чоловік Дивись, нагородять іще й медаллю. А потім війна на спад потече,- Земля зажадає літнього грому, І він сокиру візьме на плече І по своїх же мостах піде додому. І нехай хто скаже, що він не воював, З ранку до ночі не тратив сили, Як із шістнадцяти рідних держав По його мостах народи ходили!



Андрій Малишко – Теслярі