Актуальність художнього твору

Актуальність художнього твору (лат. actualis – дійовий, справжній, нинішній) – суголосність художнього твору (передусім; – його тематики, проблематики) з сучасністю, його відповідність потребам і смакам читачів того часу, коли твір написаний, опублікований або перебуває у процесі читання (рецепції). А. х. т. – один із критеріїв його оцінки в соціологічній критиці. Проте актуальність у мистецтві не конче пов’язана безпосередньо з життєвим матеріалом, проблемами, які потребують негайного розв’язання в суспільстві (політичними, економічними, моральними, релігійними). За умов жорстокої цензури, духовного гніту А. х. т. виражається завуальовано з допомогою езопової мови, параболічності, алюзій тощо. Твори на історично віддалені від часу написання теми стають гостро актуальними (“Неофіти” Т. Шевченка, драматургія Лесі Українки, “Четвертий вимір” Р. Іваничука). Довершені художні твори, виповнені загальнолюдським змістом, зберігають актуальність для читачів різних епох здатністю збуджувати естетичну насолоду.


Актуальність художнього твору